ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
31.08.06 Справа № 7/406ад.
м. Луганськ
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Уставицькій О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ
до Родаківської селищної Ради, смт. Родакове Слов’яносербського району Луганської області
про скасування рішення
від позивача – Рисістих І.А., довіреність № 15/42-17-457 від 24.10.05;
від відповідача – Шовкун Н.О, довіреність № б/н від 01.01.06.
Суть спору: заявлено вимоги про скасування рішення відповідача № 22/1 від 11.10.05.
По справі слід уточнити повну назву установи відповідача, якою є –Родаківська селищна Рада Слов’яносербського району Луганської області.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 474 від 15.08.06 позовні вимоги відхилив, посилаючись на наступне:
- відповідач рішенням № 21/1 від 02.09.06 погодив тарифи позивача з тим, щоб оприлюднити їх. Після надходження протестів щодо підвищення тарифів та на підставі рекомендацій Державної інспекції з контролю за цінами було прийняте рішення № 22/1 від 11.10.05 про відмову у затверджені підвищення тарифів на послуги теплопостачання;
- порядок формування та затвердження тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України. При відсутності затвердженого пакету законодавчо-нормативних актів, органи місцевого самоврядування не можуть затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»у відповідності з вимогами п.3 ст. 2, п.3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 1, ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»звернулось до відповідача у справі з розрахунками по затвердженню тарифів на послуги з теплопостачання у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Розглянувши лист позивача відповідач у справі, згідно рішення № 21/1 від 02.09.05 погодив тарифи до рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг теплопостачання.
Новий погоджений тариф було введено в дію з 01.01.06, але Родаківська селищна Рада своїм рішенням № 22/1 від 11.10.05 відмінила погоджені раніше тарифи, скасувавши своє попереднє рішення. Позивач вважає, що рішення Родаківської селищної Ради № 22/1 від 11.10.05 неправомірне та порушує вимоги діючого законодавства, у зв’язку з чим він був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно п.1.1 Статуту ЛОСТП «Луганськтеплокомуненерго»є виробничо-господарським теплопостачальним комплексом, заснованим на майні спільної власності територіальних громад області. Підприємство створене органом місцевого самоврядування - Луганською обласною Радою для безперебійного теплопостачання та гарячого водопостачання, для задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів в його послугах на території області.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.04 № 1875-ІУ ( далі – Законі № 1875-ІУ) державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на забезпеченні функціонуванні підприємств, що виробляють та надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.05 № 2633-ІУ ( далі –Закон № 2633-ІУ) передбачено, що тарифом на теплову енергію є грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових
Згідно п.3 ст. 31 Закону № 1875-ІУ та ст. 20 Закону № 2633-ІУ тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2 ст. 28 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.97 № 280/97 (далі –Закон № 280/97) передбачено, що до відання сільських, селищних та міських рад належать встановлення у порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних , транспортних на інших послуг, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі не відноситься до територіальної громади смт. Родакове, тому відповідно до Закону № 280/97 Родаківська селищна Рада Слов’яносербського району Луганської області повинна погоджувати тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.
Відповідачем у справі при прийнятті першого рішення № 21/1 від 02.09.05 враховувались клопотання позивача у справі з нормативно обґрунтованим розрахунком, Законі № 1875-ІУ, Закону № 280/97, Закон України „Про засаду державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Закон України „Про загальнодержавну програму реформування і розвитку ЖКГ на 2004-2010 роки”, на підставі яких було погоджено тарифи на послуги теплопостачання з 01.10.05.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Пунктом 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У зв’язку з вищевикладеним, суд прийшов до наступного, що відповідачем у справі не доведено нормативні підстави щодо скасування рішення № 21/1 від 02.09.05, тому позовні вимоги позивача слід задовольнити та скасувати рішення Родаківської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області „Про розгляд тарифів на послуги теплопостачання обласному ЛОКСТП „Луганськтеплокомуненерго” № 22/1 від 11.10.05.
Згідно до ст. 94 КАС України судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., який сплачено позивачем, присуджується до відшкодування йому з Державного бюджету України.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 01.09.06.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Родаківської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області „Про розгляд тарифів на послуги теплопостачання обласному ЛОКСТП „Луганськтеплокомуненерго” № 22/1 від 11.10.05.
3. Стягнути з Державного бюджету України ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582 рахунок № 31111095600006 банк УДК в Луганській області МФО 804013 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, м. Луганськ, вул.. Карла Маркса, 54, код 03340529 - судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., виконавчий лист направити до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська для виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 01.09.06.
Суддя Т. Л. Калашник