Cправа №2а-3481/10/0308
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді - Олексюка А.В.,
при секретарі - Шепелюк І.В.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивує тим, що постановою від 26.09.2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною.
Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та просив задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, показання, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2010 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 032861 за ч.1 ст.122 КУпАП, згідно якого останній 26.09.2010 року о 10 год. 08 хв. на 132 км. автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне на ділянці дороги позначеній дорожнім знаком 1.37 (обмеження швидкості 50 км/год» та 3.29 «Дорожні роботи», рухався зі швидкістю 79 км/год.. Швидкість вимірювалась приладом «Візир», № 0711242, чим порушив пункт 12.9 ПДР. (а.с. 3).
Постановою серії ВК № 203676 від 26.09.2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. (а.с.2).
Відповідно до п. 12.9. б) Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту “и” пункту 30.3 цих Правил;
З матеріалів справи та безпосередньо з пояснень самого не вбачається, що ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість руху.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не зазначено свідків правопорушення, не відібрано пояснення від свідків, порушника, оскільки останній не був згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дані обставини не були спростовані відповідачами в судовому засіданні, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 26.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ч.2 ст.293 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС Величка Ігоря Тимофійовича серії ВК № 203676 від 26.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає
.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк