Справа 2- 841\2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі головуючого
судді – Яворської Н.І.,
при секретарі – Себестьянській І.П.,
за участю представника позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
29 листопада 2010 року позивачі звернулися в суд з позовом про визнання за ними права власності на будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 в порядку наслідування за законом.
Позивачі зазначили, що їх батько ОСОБА_5 мав у власності житловий будинок з господарськими спорудами в с.Максимівка Снігурівського району, який було ним особисто побудовано в 1980 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. На момент смерті їх батько постійно проживав у зазначеному будинку.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила визнати за нею право власності в порядку наслідування за законом на спадкове майно , яке відкрилось після смерті її батьків.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 вимоги зазначені в позові підтримали, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили слухати справу у їх відсутності.
Представник позивача ОСОБА_2 суду пояснила, що після смерті ОСОБА_5 позивачі зверталися до нотаріальної контори за оформленням прав спадкоємців за законом. Свідоцтво про право на спадщину не можуть отримати за відсутності належних правовстановлюючих документів на будинок.
Отримати правовстановлюючі документи крім довідки не мають можливості, оскільки будинок було побудовано батьками позивачів в 1980 році, на відведеній сільською радою землі, із занесенням будівлі в по господарську книжку вважали, що це є належна реєстрація.
Відповідач позовні вимоги визнав, заперечень не надав, просив розглянути справу у відсутності їх представника.
Заслухавши пояснення позивача, представника ОСОБА_1 дослідивши докази, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини..
За життя ОСОБА_5 належав на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами розташований в АДРЕСА_1. (а.с.34)
Після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 його діти ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично вступили у володіння спадковим майном, оскільки, на момент смерті спадкодавця ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мали право на обов’язкову долю як неповнолітні, ОСОБА_2 опікувався ними (а.с.20-26, 43).
Спадкоємцями за законом згідно зі ст..1261 ЦК України є діти спадкодавця ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.( а.с.22,26,6)
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5)
Після його смерті право на спадкування заявили ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , одна із дочок ОСОБА_4 відмовилися . (а.с.44),
. За ст..1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти. Із довідки Снігурівської державної нотаріальної контори вбачається, що із заявами про прийняття спадщини зверталися ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , (а.с.40,47).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що фактично позивачі вступили у володіння спадковим майном і мають право на спадкове майно.
На підставі викладеного, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав. Звернення до суду є обґрунтованим, позовні вимоги підлягають задоволенню. При вирішенні спору суд керувався ст..ст.1220,1221,1225, 1258,1261,1268,1276 ЦК України., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7.
Керуючись ст.ст.10,60, 213-215 ЦПК України,- суд ,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1\3 частині за кожним, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.
Суддя