Справа № 2-8048/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

04 листопада 2010 року                                                                                                   м.Миколаїв                                                                                                                                         Заводський районний суд  м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Бобрової І.В.,

при секретарі – Демянюк І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин, було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.  

У судовому засіданні позивач позовні вимоги, викладені у позові, підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.  

Представник Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області у судове засідання не з’явився, надали до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, надали заперечення, згідно яких, позов не визнали, посилаючись на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог законодавства.   При цьому не надав пояснення свідка, на які посилався у запереченні.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:  

25 вересня 2010 року інспектором ДАІ відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 №066703, з тих підстав, що 25.09.2010 року о 18:45год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «KIA CEED» державний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Карпенка та вул. Дачна здійснив обгін на перехресті іншого транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку, чим порушив п.14.6-в ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122КУпАП. Того ж дня на підставі зазначеного протоколу інспектором ДАІ було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 230540 від 25 вересня 2010 року про стягнення із ОСОБА_1  адміністративного штрафу у розмірі 425грн.  

Згідно п.14.6-в ПДР, обгін заборонено на перехресті, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом. У судовому засіданні було встановлено, що посадовою особою ДАІ при складанні постанови були порушені вимоги ст.280 КУпАП, а саме не встановлені обставини, які підлягають обов’язковому з’ясуванню при розгляді справи. Так, згідно пояснень позивача, він  25.09.2010 року рухався по вул. Карпенка зі швидкістю 40 км/год, обгону в порушення п. 14.6-в не здійснював, правил дорожнього руху не порушував, був зупинений працівниками ДАІ за нібито скоєне правопорушення. Під час складання протоколу, вищезазначене позивач пояснив працівнику ДАІ, та зазначив свої пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.    

Згідно ст.69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

У судове засідання відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів (ст.70 КАС України), які б спростовували твердження позивача та доводили законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Крім того, суд враховує той факт, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ знав, що ОСОБА_1,  не визнає своєї вини та не згоден з протоколом, але не вжив належних заходів для підтвердження виявленого правопорушення фактичними даними: поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження, тощо.  

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 230540 від 25.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння ОСОБА_1, правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпроАП.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В:  

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .  

Постанову ВЕ № 230540 від 25 вересня 2010 року про накладення на  ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн. – скасувати .

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                                            Суддя                                            Боброва І.В.