Справа 2-7842-10
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Бобрової І.В.,
при секретарі – Демянюк І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС в Миколаївській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ УМВС в Миколаївській області, старшого сержанту взводу ДПС Швороба А.Б. про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення .
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивач просить суд скасувати протокол ВХ № 030100 від 20.09.2010 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням суб’єктом владних повноважень управлінських функцій, тощо.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів – офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Рішення суб’єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти яке нормативно-правові акти, так і акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти – це рішення дія яких поширюється на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії – це рішення які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретне коло осіб, або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою не нормативні правові акти, на відміну від нормативних правових актів, встановлюють не загальні правила поведінки а конкретні приписи, зверненні до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Враховуючи викладене – протокол про адміністративне правопорушення не встановлює для відповідного суб’єкта жодних прав та обов’язків. Отже, такий документ не породжує певних правових наслідків і не має обов’язкового характеру виконання для позивача. Тобто протокол про адміністративне правопорушення не можна визначити як документ, що містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов’язкового характеру для суб’єкта по відношенню до якого він винесений.
Таким чином оскаржуваний протокол по адміністративне правопорушення не має обов’язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ч. 1 ст. 17 КАС України, в наслідок чого не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 155 КАС України,
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВД України Миколаївської області про скасування протоколу – залишити без розгляду .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва суд протягом п’яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Боброва І.В.