Справа № 2а –189/10р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 грудня 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Куп’як В.М.
з участю позивача- Дмитрасевича М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора БДПС ДАІ м.Львова Осипчука Миколи Степановича про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, суд –
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора БДПС ДАІ м.Львова Осипчука Миколи Степановича про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною.
Позов мотивує тим, що 18.06.2009р. складено постанову ВС №117033 про те, що він 18.06.2009р, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з.НОМЕР_1 в м.Львові по вул.Мельника, 18 здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР України, однак в ідомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки працівники ДАІ, які його зупинили, здійснювали нагляд на приватному автомобілі; під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому не було роз’яснено його прав і, таким чином, порушено його право на захист, передбачене Конституцією України; на нього з боку працівників ДАІ здійснювався тиск, який проявлявся у грубому та неввічливому спілкуванні. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснення дав аналогічні вищевикладеним. Просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №117033 від 18.06.2009 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив. Оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа- інспектор БДПС ДАІ м.Львова Осипчука М.С. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення ВС №117033 від 18.06.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 18.06.2009 року о 09год. 40хв., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з.НОМЕР_1 в м.Львові по вул.Мельника, 18 здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку чим порушив п.11.9 Правил дорожнього руху, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн.
Згідно з оскаржуваної постанови вбачається, що позивач допустив порушення вимог п.11.9 ПДР України, в якому зазначено, що забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу .
Відповідно до положень ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що, виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб’єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови було виконано вимоги цих статей, виходячи з наступного.
Так, оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від 18.06.2009 року, при складенні якого було враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З представлених на розгляд суду матеріалів вбачається вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, постанова винесена правомочною особою, стягнення накладено в межах санкції статті з врахуванням вимог ст.33 КпАП України та строків накладення адміністративного стягнення.
Позивачем в судовому засіданні не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, які б заперечували правомірність винесеної постанови в справі про адміністративне правопорушення ВС №117033 від 18.06.2009 року.
Відтак, в судовому засіданні не встановлено неправомірності дій працівників ДАІ по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-12, 17, 19, 86, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області, третьої особи- інспектора БДПС ДАІ м.Львова Осипчука Миколи Степановича про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною- відмовити за безпідставністю.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: