Справа № 2а –1614/10р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19 листопада 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Куп’як В.М.
з участю позивача- Бреня Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Рівенській області, третьої особи- інспектора ДПС ВДАІ м.Рівного Сивого Олександра Аркадійовича про визнання постанови протиправною, суд –
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до відповідача- Управління ДАІ ГУМВСУ у Рівенській області, третьої особи- інспектора ДПС ВДАІ м.Рівного Сивого Олександра Аркадійовича про визнання постанови протиправною. Позов мотивує тим, що 22.10.2010р. складено постанову ВК №172343 про те, що він 22.10.2010р. о 16год. 15хв. на перехресті вулиць С.Петлюри- пр.Миру в м.Рівне, керуючи автомобілем марки «Део Ланос» д.н.з.НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя, при здійсненні повороту праворуч не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину, чим порушив п.16.2ПДР України, однак в ідомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає вчинені дії незаконними, оскільки інспектором не було враховано всіх обставин справи: у момент наближення до пішохідного переходу проїзну частину переходив лише один пішохід, якому він надав дорогу, інші пішоходи зійшли з тротуару на пішохідний перехід на той момент, коли його автомобіль вже перетинав пішохідний перехід. В даному випадку пішоходи знаходились на абсолютно іншій смузі руху, переходили її спокійно та не змушені були змінювати ані швидкість, ані напрямок свого руху, небезпеки наїзду на них не існувало, боковий інтервал був безпечний. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснення дав аналогічні вищевикладеним. Просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВК №172343 від 22.10.2010 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Представник відповідача- УДАІ ГУМВСУ в Рівенській області в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити , а тому суд вважає, що слід слухати справу у відсутності представника Управління ДАІ ГУМВС України у Рівенській області на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа- інспектор ДПС ВДАІ м.Рівного Сивий О.А. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення ВК №172343 від 22.10.2010 року /а.с.6/ вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України за те, що останній 22.10.2010р. о 16год. 15хв. на перехресті вулиць С.Петлюри- пр.Миру в м.Рівне, керуючи автомобілем марки «Део Ланос» д.н.з.НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя, при здійсненні повороту праворуч не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину, чим порушив п.16.2ПДР України, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450грн.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.4 ст.256 КпАП України при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст.268 КпАП України.
Згідно зі ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву,підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В оспорюваній постанові всупереч вимогам вказаної норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у виді штрафу в розмірі 450рн.
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДПС ВДАІ м.Рівного Сивим О.А. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не було встановлено свідків даної події, постанова не містить необхідних обов’язкових до неї реквізитів, зокрема не містить печатки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів на підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними та обгрунтованими і підлягають до задоволення. .
Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задоволити.
Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВК №172343 від 22.10.2010 року відносно ОСОБА_2 протиправною. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 450 грн. скасувати. Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: