Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-6958/10
Ім’ям України
(заочне)
21 грудня 2010 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі судді Литвиненка І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ВАТ «Полтавагаз», звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ за період часу з жовтня 1997 року по травень 2010 року у сумі 1145 гривень 36 копійок, судових витрат у сумі 81 гривня (а.с. 3-4).
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідач є споживачем природного газу і перебував у договірних стосунках із ним, а тому йому, як абоненту, та споживачу газу, який мешкає у АДРЕСА_1, відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 та видано абонентську книжку для оплати послуг з газопостачання. Перебування у договірних відносинах обґрунтовує тим, що згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для власних потреб. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», такими послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Враховуючи наведені норми законодавства, відповідач, який є споживачем природного газу, перебуває у договірних відносинах із ВАТ «Полтавагаз» і зобов’язаний оплачувати кошти за наданий йому газ. Згідно з п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць, а плата за послуги газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця. Однак, у порушення вимог наведених нормативно-правових актів, відповідач належним чином не здійснював оплату за спожитий природній газ і за період часу з 01 жовтня 1997 року по 01 травня 2010 року за ним утворилася заборгованість у сумі 1145 гривень 36 копійок, яку прохає стягнути з нього разом із судовими витратами у сумі 81 гривня.
У судове засіданні представник позивача не з’явилася, звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала (а.с. 15-16).
Відповідач належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими поштовими повідомленнями, викликався до суду, однак не з’явився, конверти із рекомендованими поштовими повідомленнями повернуто до суду за закінчення строків зберігання (а.с. 19, 20). Неотримання відповідачем двічі поспіль поштових конвертів із судовими повістками, розцінюється судом, як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 197, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, та ухвалив рішення.
Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами у наданих позивачем межах та оцінивши їх, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно із карткою абонента ОСОБА_1, який мешкає у АДРЕСА_1 та має особистий рахунок № НОМЕР_1, останнє нарахування йому за спожитий природній газ у сумі 52 гривні 80 копійок, здійснено у жовтні 1999 року і з цього часу він має заборгованість у сумі 1145 гривень 36 копійок (а.с. 5-7). Судові витрати становлять 81 гривню (а.с. 1-2).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, Згідно з вимогами ст. 714 ЦК України, до договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення договору про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач та відповідач знаходилися у правовідносинах з постачання енергетичними ресурсами – газом, як кредитор та боржник, через приєднану мережу і з жовтня 1999 року відповідач має заборгованість у сумі 1045 гривень 36 копійок. Враховуючи те, що суду не надано розрахунку заборгованості відповідача за період часу з листопада 1999 року по травень 2010 року, та те, що відповідач, який споживає газ, не може мати заборгованість в одному і тому ж розмірі за період часу з у листопада 1999 року по травень 2010 року, суд вважає недоведеним факт споживання ним газу за цей період, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог внаслідок їх недоведеності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 550, 611, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 76-77, 88, 169, 197, 208, 212–215, 218, 224, 293 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 – відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.
Суддя І.Ю. Литвиненко
.