справа № 2а-3297/10/0308

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі Грибан Ж.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Куксенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Луцька) та АТІ (ВДАІ УМВС України у Волинській області) Близнюка Петра Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Луцька) та АТІ (ВДАІ УМВС України у Волинській області) Близнюка Петра Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що постановою від 07.09.2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 07.09.2010 року відносно позивача було винесено постанову серії АС № 810492 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої останній 07.09.2010 року о 13 год. 35 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, по вул.. Глушець в м. Луцьку, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена» , чим порушив пункт 33 (3.34) ПДРУ, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. (а.с.     ).

Заборонний знак 3.34 “Зупинку заборонено”. забороняє зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснив вимушену зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» виконавши вимогу п.п. 9.9.а) та 9.9.в) ПДР.

У разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням – повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. Протоколу складено не було, чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність , однак при винесенні даної постанови цього зроблено не було .

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті  71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 07.09.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 10-12, 86, 100, 159, 160, 163 КАС України, на підставі ст.ст. 289, 293 ч.1  КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м. Луцька) та АТІ (ВДАІ УМВС України у Волинській області) Близнюка Петра Івановича серії АС № 810492 від 07.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Луцького міськрайонного суду                             А.В. Олексюк