Справа № 2-5496/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

9 грудня 2010 року                                                       Приморський районний суд м. Одеси

у складі:

головуючого судді       Ярош С.В.

при секретарі                Гасанові Р.Н.

розглянули у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання неправомірної бездіяльності, зобов’язання надати житлову площу, суд, -

встановив:

     Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірної бездіяльності, зобов’язання надати житлову площу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 2009 року Комісія обласної ради з питань відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій прийняла рішення про звернення до відповідача з проханням надати його родині квартиру АДРЕСА_1 у якості повернення державного боргу, відшкодування шкоди, завданих державою його родині розкуркуленням та висилкою до Сибіру.  

     Але відповідач на зазначене звернення не відреагував, тим самим порушив, на думку позивача, його право на відновлення права на житло, тому він був змушений звернутися до суду для захисту свого права.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити, визнати протизаконною бездіяльність ДП «Одеський морський торгівельний порт», зобов’язати адміністрацію ДП «Одеський морський торгівельний порт» надати йому квартиру АДРЕСА_1.

     Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у його задоволені відмовити.  

     Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.  

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є мешканцем гуртожитку АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ДП «Одеський морський торгівельний порт» та просив надати йому квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те він є реабілітованою жертвою політичних репресій та відповідно до рішення Комісії обласної ради з питань відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій відповідачу ДП «Одеський морський торгівельний порт» рекомендовано надати йому спірне житло.  

Однак, зазначений документ за своїм змістом є рекомендаційним листом Голови комісії обласної ради з питань відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій  до Керівника ОМТП, а не рішенням Комісії обласної ради з питань відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій, тому у якості доказу, який обґрунтовує позовні вимоги позивача, судом він бути прийнятий не може.

Як зазначено у довідці Комратського районного відділення Внутрішніх справ Молдови позивач та члени його родини, які були виселені за межі Республіки Молдова у 1949 році, відповідно до Постанови Ради Міністрів Молдавської РСР від 10 квітня 1989 року були реабілітовані. Пункт 2 довідки зазначає, що за наявними відомостями Позивач ОСОБА_1 знаходився в спецпоселенні з 6 липня 1949 року по 7 серпня 1957 року. Крім того, зазначено, що Комратському районному відділенню Внутрішніх справ Молдова щодо даних про перелік конфіскованого майна позивача не відомо.

Таким чином, можливо зробити висновок, що позивач ОСОБА_1 з моменту народження (1934 року) до 1949 року проживав у Республіці Молдова, що також підтверджується паспортними даними позивача. Саме з республіки Молдова позивач та його родина були виселені за межі Республіки.

Ст. 4 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року зазначає про поновлення реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.

Відповідно до Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 18 лютого 1993 року реабілітованими громадянами, які мають право на отримання грошової компенсації, так і на повернення майна або відшкодування його вартості, заява подається до комісії за місцем вилучення чи залишення будівель та іншого майна.

Згідно пункту 13 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 18 лютого 1993 року майно реабілітованим повертають державні органи, підприємства та організації незалежно від форм власності ( у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства), об’єднання громадян або їхні правонаступники, громадяни чи їхні спадкоємці, яким майно було первинно було передано безкоштовно.

Пункт 14 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 18 лютого 1993 року зазначає, що якщо майно не збереглося, його вартість компенсується тими підприємствами й організаціями, які першими одержали це майно, або їхніми правонаступниками. В інших випадках відшкодування вартості майна проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивачем ОСОБА_1 до суду не надані докази того, що майно, яке знаходилось у Республіці Молдова та належало позивачу до 6 липня 1949 року, було передано державі Україні в особі ДП «Одеський морський торгівельний порт» як правонаступнику, який повинен відшкодовувати вартість зазначеного майна.

Згідно з вищенаведеним, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.  

     Керуючись ст. 4 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року, п. 13, 14 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 18 лютого 1993 року, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-227 ЦПК України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про визнання неправомірної бездіяльності, зобов’язання надати житлову площу – відмовити.

 Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  Суддя