У х в а л а

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 листопада 2007  року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, в його інтересах адвоката ОСОБА_2 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1

            Вироком Біляєвського районного суду Одеської області від 11 грудня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого

засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2007 року вирок залишений без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 26 лютого 2006 року близько 22 години у районі магазину «Ізольда» по вул.С.Лазо у с.Нерубайському, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зустрів раніше незнайомого ОСОБА_3. На ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли, між ними почалася сварка, в ході якої ОСОБА_3 намагався вдарити ОСОБА_1, однак той уникнув удару і, бажаючи спричинити ОСОБА_3 тілесні ушкодження, наніс останньому значну кількість ударів кулаками в голову і по тілу, заподіявши тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці.

            У касаційних скаргах ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 та доповненні до касаційної скарги засудженого порушується питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 Скаржники посилаються на недоведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність досудового і судового слідства, застосування незаконних методів ведення слідства, недотримання вимог закону при проведенні окремих слідчих дій. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення права на захист при розгляді справи судом апеляційної інстанції, а адвокат - під час досудового слідства. Також захисник вважає, що  судом апеляційної інстанції справа розглянута поверхово.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд. Посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.377 КПК України. При цьому зазначає, що висновки апеляційного суду суперечать матеріалам кримінальної справи, а рішення про відмову у задоволенні апеляцій не  мотивоване належним чином.

         Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, касаційного подання та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити з таких підстав.

            Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених у вироку обставин, ґрунтується на доказах, зібраних по справі та ретельно досліджених судом. Так, винність засудженого підтверджується його явкою з повинною, написаною власноручно, у якій він детально повідомив про обставини вчиненого злочину та заперечував застосування тиску на нього з боку працівників міліції, протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею, його показаннями в якості підозрюваного та обвинуваченого у присутності адвоката, висновками експертизи речових доказів про неможливість походження крові, виявленої на одязі та взутті засудженого, від нього самого та про можливість її походження від потерпілого ОСОБА_3, висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого та причину його смерті, показаннями свідка ОСОБА_4.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України.

            Необґрунтованими є доводи про застосування щодо засудженого незаконних методів ведення слідства, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочину. Постановою суду від 24 листопада 2006 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про направлення справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування, оскільки у суду першої інстанції не було об'єктивних даних для призначення перевірки на предмет застосування фізичного та психічного впливу на засудженого з боку працівників досудового слідства.

            Посилання у скарзі адвоката ОСОБА_2 на те, що відтворення обстановки і обставин події проведено з порушенням вимог закону, спростовується матеріалами справи, зокрема, заявою ОСОБА_1 про проведення цієї слідчої дії без участі захисника (а.с.71).

Доводи засудженого про порушення його права на захист під час розгляду справи апеляційним судом непереконливі. Так, матері засудженого ОСОБА_5 обґрунтовано відмовлено у прийнятті до розгляду її апеляції, оскільки вона не входить до кола осіб, визначених ст.348 КПК України. Як видно зі справи, на досудовому слідстві і в суді вона допитувалася як свідок і не була допущена до участі у справі як захисник.

Крім того, у матеріалах кримінальної справи відсутнє клопотання про допуск  юриста ОСОБА_6 для надання юридичної допомоги ОСОБА_1 у суді  апеляційної інстанції.

            Посилання на те, що добровільна видача речей ОСОБА_1 була проведена всупереч вимогам закону, є непереконливим, оскільки вона була проведена до порушення кримінальної справи у межах оперативно-розшукових заходів з метою виявлення особи, яка вчинила злочин, відповідно до вимог ст.103 КПК України.

Не знайшли свого підтвердження посилання на те, що апеляційна ухвала не відповідає вимогам закону. Висновки апеляційного суду, викладені в ухвалі, підтверджуються матеріалами справи. Зі змісту ухвали видно, що суд апеляційної інстанції за результатами перевірки справи з урахуванням доводів, викладених у поданих апеляціях, дав належну оцінку зібраним доказам та постановив мотивовану ухвалу з дотриманням вимог  ст.377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судових рішень по справі не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України  підстав для призначення справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384 КПК України.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора ита касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2

С у д д і :

Кривенда О.В.                     Шевченко Т.В.                   Канигіна Г.В.