Справа № 2-5791/10  

  РІШЕННЯ  

ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ  

                                                                     (заочне)  

      16 червня 2010 року  , Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, внаслідок неодноразових заливань квартири та хуліганських дій,

  ВСТАНОВИВ:  

     Позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись із позовом, в якому просили суд, стягнути на свою користь із відповідачів – громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4  суму заподіяного матеріального збитку – 6 701 гривень, згідно кошторису 20.01.2009 року, витрати на вимушені юридичні послуги – 3000 гривень, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку – 700 гривень, витрати на заміну пошкодженої двері – 433 гривень, моральну шкоду – 5000 гривень, всього 60001 гривень.

    Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони разом із ОСОБА_5  проживають в приналежної їм комунальній квартирі АДРЕСА_1. В даній квартирі також проживають відповідачі, які впродовж усього терміну проживання систематично, допускають залиття, її (позивачки) квартири, в наслідок яких її (позивачки) квартирі було завдано ушкодження,  відновлення яких потребує коштів.

    В результаті неодноразових заток частини квартири позивачів, завданий матеріальний збиток, виражений в псуванні стелі в туалеті та кухні, шпалер в туалеті та кухні. підлоги в кухні, псуванню з електричних розеток, 2 вимикачів та електропроводки, плінтусів в кухні, коридорі, сивані кухонних меблів.

    Представник ОСОБА_3 подали зустрічну позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні та про визнання актів про затоплення недійсними.

    В суді, позивачка та  представник, свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі. а проти зустрічного позову заперечували у повному обсязі.

    Відповідачі неодноразово викликались до суду, у засідання по розгляду справи по суті – не з’являлись, свого представника не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, будь-яких істотних доказів в порядку ч. ч. 2 ат 3, ст. 10 що спростовували б доводи позивача – не надали, що дозволило суду в порядку ст. ст. 169, 224-226 ЦПК України розглянути справу за їх відсутністю та зі  згоди представника позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

     Заслухавши пояснення свідка та оцінивши доводи позивача та представника, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи із нижче наступних підстав.

    Так, із пояснень позивача та  представника, актів відповідних комісій від 17.08.2008 року, 16.10.2008 року, 09.03.2009 року на іншими, судом було встановлено той факт, що комунальна квартира АДРЕСА_1, яка належить позивачці на підставі свідоцтва про право власності, від 30.12.1997 року № 108754, дійсно піддавалася неодноразовому залиттю з боку відповідачів по справі, а саме громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають у тієї ж квартирі.

    Як вбачається із висновків робочого проекту ліцензованої установи „ЄКОСТРОЙ” за 2009 рік – вартість робіт та матеріалів на проведення ремонтних робіт внаслідок залиття квартири позивачів, складає – 6 701 гривень.

    Заперечуючи проти суми відновлюваного ремонту, заявленої в позові, відповідачі зі своєї сторони, в порядку ч.1, ст. 60 ЦПК України – не довели хибність зазначених вище висновків спеціалістів. Про проведення будь-яких додаткових досліджень сторони в порядку ч. 1, ст. 143 ЦПК України до суду, не звертались.

    За зазначених вище обставин, виходячи з того, що відповідачі своїми діями (бездіяльністю) не дотримувались вимог ч.1, ст. 177 Житлового кодексу (ЖК) України, ч.5, ст. 319 ЦК України, п. 18 Правил користування житловими приміщеннями та прибудинковою територією”, затверджених Кабінетом Міністрів України, щодо належного та дбалого ставлення до технічного стану квартирних комунікацій, забезпечення дотримання правил спів-мешкання, суд вважає за можливе на підставі ч.1, ст. 1166 ЦК України, стягнути шкоду завдану майну позивачки.        

    Також, суд вважає що дії (бездіяльність) відповідачів, що завдали збитків майну позивачки, також спричинили її і моральну шкоду у вигляді переживань за пошкодженим майном, необхідності змінювати звичний життєвий розклад, пов’язаний із зверненнями та відвідуванням комунальних організацій з метою фіксації заливів, відвідування експертних установ та суду, яка (шкода) підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1, ст. 1167 ЦК України. Проте, суд не погоджується із розміром моральної шкоди визначеним позивачкою у 50000 гривень та вважає що сума моральної шкоди повинна бути зменшена до 10000 гривень.    

 керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 208-213 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст. 1166 та 1167 Цивільного кодексу України, ст. 177 Житлового кодексу України, суд –

  РІШИВ:  

     Позов громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити частково.

    Стягнути із громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму матеріальних збитків, завданих залиттям квартири в розмірі 14 701 гривень.

    Стягнути із громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.    

     В задоволені зустрічного позову громадянки ОСОБА_3 – відмовити.

     Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

    Суддя:                                                                                                         Терьохін С.Є.