Справа № 2-12776/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є.,
при секретарі - Лапшинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу її - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 10 січня 2002 року по 04 квітня 2008 року, що необхідно їй для отримання права на спадщину.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що 10 січня 2002 року нею було оформлено розірвання шлюбу із ОСОБА_4, але після цього вони продовжили проживати разом, вели спільне господарство та мали відносини чоловіка та дружини до 04 квітня 2008 року, коли її чоловік трагічно загинув.
Інші спадкоємці ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не визнають права позивача та заперечують проти позову.
В судовому засіданні, позивачка та її представники позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідачі, будучи належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи в судове засідання – не з*явилися, про поважність причини своєї не явки – не повідомили, що дозволило суду у відповідності до ч.4, ст. 169, ч.1, ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України, розглянути справу за їх відсутністю.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що у позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 19 квітня 1992 року, позивачка ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_4 уклали шлюб який був розірваний 10.01.2002 року, про що Відділом РАГС Центрального районного управління юстиції м. Одеси в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 10.01.2002 р. був зроблений запис за № 4 і видане свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно Актового запису про смерть №3110 від 07.04.2008 року складеного в Першому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції міста Одеса ОСОБА_4 загинув 04 квітня 2008 року.
Проте, після розірвання шлюбу, позивачка та померлий громадянин ОСОБА_4, продовжували проживати спільною родиною, не припинили шлюбних відносин, а юридичне розірвання шлюбу зі слів позивачки було обумовлено необхідністю оптимізації спільного бізнесу, який сторони вели із другої половини 90-х років минулого сторіччя.
На підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю після 2002 року позивач надала письмові докази, фото та відео матеріали. Також за клопотання позивача у судове засідання були викликані та допитані свідки.
Вище зазначений факт та обставини спільного проживання позивачки та ОСОБА_4 спочатку за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується довідкою КП "ЖКС "Порто-Франківський" в якій зазначено, що вони були зареєстровані, проживали разом та вели спільне господарство за цією адресою з 15.10.1992 року.
Із 2005 року ОСОБА_4 був виписаний на квартиру за адресою АДРЕСА_2.
Спільне проживання позивачки та ОСОБА_4 у квартирі за адресою АДРЕСА_6 підтверджується довідками КП "ЖКС "Фонтанський" в яких зазначено, що вони проживали за даною адресою разом до дня смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне проживання та ведення спільного господарства вказаних осіб також підтверджується договорами сімейного медичного страхування компанії ?нто-Сана”, від 20.12.2006 р. (укладені померлим ОСОБА_4 із наданням картки застрахованого члена родини на і*мя позивачки за номером основного договору страхування); актом обслуговування побутової техніки від 13.05.2005 р; довідкою швидкої допомоги компанії ?нто-Сана”, від 25.06.2006 р., з якої вбачається що виїзд до позивачки ОСОБА_1 для надання медичної було здійснено за адресою: АДРЕСА_6; квитанціями про сплату комунальних послуг, які свідчать, що позивач знаходилась та проживала разом із ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_6. у м. Одеса безпосередньо в період між розірванням шлюбу та загибелі ОСОБА_4 На підтвердження довіри один до одного позивачкою також була надана довіреність, про надання права ОСОБА_4 розпорядження її індивідуальним сейфом у ВАТ "МТБ" в якому зберігались цінності.
Також, суттєвим на думку суду свідченням сімейних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період зазначений позивачкою є факт виїзду позивачки разом із померлим ОСОБА_4 до Королівства Данії на запрошення чоловіка сестри ОСОБА_4 – ОСОБА_5, від 25.11.2005 року, де в тексті запрошення громадянин Данії – ОСОБА_6 прямо зазначив, що він запрошує ОСОБА_1 відвідати його та його родину в Данії та вказує, що ОСОБА_1 одружена з братом моїй дружини...”.
Факт спільного проживання позивачки та громадянина ОСОБА_4, також був наявно підтверджений наданими стороною позивачки та долученими до справи численними фото та відео матеріалами відтворення яких відбулося в судовому засіданні. Так, на оглянутих судом зазначених вище матеріалах, було зафіксоване: спільне перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на відпочинку в Єгипті та Коблево, в гостях у родичів ОСОБА_4 в Данії, спільне святкування урочистих події, тощо, що мало місце в період 2003-2008 років.
Проживання разом в якості чоловіка та жінки позивача та ОСОБА_4 також підтвердили свідки, викликані за заявою позивача - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що працювала домогосподаркою у родині позивача та ОСОБА_4 з 2005 року до моменту загибелі ОСОБА_4. Протягом всього цього часу вона спостерігала між позивачем та ОСОБА_4 шлюбні стосунки та відношення один до одного як до чоловіка та жінки.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що був сусідом позивача та ОСОБА_4, які разом проживали у квартирі за адресою АДРЕСА_6 та відповідальним за під'їзд у зв'язку із чим до його обов'язків входило збір коштів з мешканців під'їзду та вирішення інших побутових питань.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що працювала разом із позивачем в офісі по вул. Каманіна, де позивач та ОСОБА_4 проживали у влітку та займалися спільним бізнесом по вирощуванню та продажу рослин, ландшафтного дизайну. Протягом цього часу, вони проживали разом, вели спільне господарство та вели себе як подружжя.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він є батьком позивачки та добре обізнаний у відносинах між його донькою та загиблим ОСОБА_4 Так, даний свідок зокрема пояснив, що розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 носило фіктивний характер. Після розірвання шлюбу сторони майно не ділили, продовжували сімейні стосунки, проживали разом та разом вели сумісний бізнес. Весь час у нього особисто та у його доньки були найкращі відносини із батьками загиблого ОСОБА_4, вони добре спілкувалися, а сам ОСОБА_4 неодноразово виказував бажання заново зареєструвати шлюб проте не встиг. Також свідок зазначив, що для нього залишається вкрай не зрозумілим, чому після смерті ОСОБА_4 з боку його батьків – відповідачів по справі, відбулася вкрай різка зміна їх доброго ставлення до ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є дружино батька позивачки та постійно мешкає із ним в м. Нова-Каховка. Ії також було відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвали шлюб виключно з метою захисту підприємницької діяльності кожного із подружжя і дана обставина ні як не вплинула а фактичні подружні стосунки сторін. Сімейні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 – не припинялись, вказані особи продовжували проживати разом, вели сумісне господарство та неодноразово приїздили до них (ОСОБА_14) в гості у Нову-Каховку. Так само і вони (ОСОБА_14) відвідували ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в м. Одесі, спочатку в квартирі по вул. Розумовської а потім на Каманіна де родина ОСОБА_1 постійно мешкала із 2001-20018 роки.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він разом із своєю дружиною мали приятельські відносини із родиною ОСОБА_1, часто спілкувалися та запрошували один одного в гості протягом 2007-2008 року. Кім того, в 2007 році, він (ОСОБА_15.) купував нову квартиру у зв’язку із чим запозичував в ОСОБА_4 грошові кошти, які повернув в 2008 році. Гроші ОСОБА_4 та ОСОБА_1 позичали йому разом, в їх квартирі про що було також зазначено в розписці, копія якої свідком була надана до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що проживала на одній сходовій площадці із позивачем ОСОБА_18 в будинку АДРЕСА_6. Весь час вона сприймала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як подружжя та підтвердила факт їх постійного, спільного проживання.
Спільне проживання позивача та ОСОБА_4 також підтверджується фото та відео матеріалами залученими до матеріалів справи. З даних матеріалів вбачається, що після розірвання шлюбу позивач та ОСОБА_4 разом їздили відпочивати, святкували родинні та інші урочисті події та свята, приймали у себе та їздили до родичів з обох сторін.
З наявних доказів та пояснень свідків вбачається, що інші особи сприймали позивача та ОСОБА_4 як чоловіка та дружину протягом всього часу після розірвання ними шлюбу.
Відповідачі по справі, навпаки відповідності до ч.1, ст. 60 ЦПК України – не спростували перед судом зазначених вище фактичних даних та не довели іншими доказами будь-якого іншого характеру відносин і стосунків між позивачкою та ОСОБА_4
Положеннями ст. 74 СК України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент смерті ОСОБА_4, встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього кодексу.
На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 10 січня 2002 року до дати його смерті.
З іншого боку наведені вище фактичні обставини свідчать про те, що сумісне проживання на однієї житлової площі, ведення господарства, спільний відпочинок, зустрічі та підприємницька діяльність за всіма наведеними ознаками, не може оцінюватись судом інакше як подружні стосунки.
Керуючись ст.ст. 74 СК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 62, 64, 179, 180, 184, 185, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов громадянки ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженки м.Уш-тобе, Алматинської області, Казахстан) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Ізмаїл, Одеської області) після розірвання ними шлюбу у період з 10 січня 2002 року по 04 квітня 2008 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси, в порядку, визначеному ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Заява про перегляд даного заочного рішення, може бути подана відповідачами до Приморського райсуду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання ними копії рішення.
Суддя Терьохін С.Є.
вступна та резолютивна частини
Справа № 2-12776/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2010 року , Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є.,
при секретарі - Лапшинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу,
Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 169, 208-213 та 224 Цивільно - процесуального кодексу України, суд -
РІШИВ :
Позов громадянки ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженки м. Уш-тобе, Алматинської області, Казахстан) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ізмаїл, Одеської області) після розірвання ними шлюбу у період з 10 січня 2002 року по 04 квітня 2008 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана відповідачами до Приморського райсуду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання ними копії рішення.
Повний текст даного рішення суду відповідно до ч.3, ст. 209 ЦПК України, буде виготовлено протягом п’яти днів.
Суддя Терьохін С.Є.