Справа 2-а-546-10

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

« 21 « грудня 2010 року.         м. Володимир-Волинський  

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі  

головуючого судді –       Канівця Л.Ф.,  

  при секретарі -       Венгловській О.С.,  

позивачки -       ОСОБА_1. ,    

представника відповідача -     Чишій Л.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у місті Володимир-Волинський про зобов’язання УПФ в                                                 м. Володимир-Волинський нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині  війни за період з  2009 року по 2010 рік включно    ,-

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернулася в суд з вищезазначеним  позовом.  

Позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України                                   « Про соціальний захист дітей війни » користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009-2010 років позивачці така допомога не нараховувалася та не виплачувалася . Просить суд зобов’язати відповідача провести виплату недоплаченої йому щомісячної  соціальної допомоги як дитині війни за період  з 2009 року  по 2010  рік включно.  

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 21 грудня                           2010 року позивачці відмовлено у  поновленні строку звернення до суду з позовною заявою за період з  01 січня 2009 року по 07 червня 2010 року , а позовну заяву в частині  позовних вимог щодо зобов’язання Управління пенсійного Фонду України у м. Володимир-Волинський здійснити виплату  недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги  до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 07 червня 2010 року  залишено без розгляду.  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала.  В своїх поясненнях послалася на обставини зазначені в позовній заяві. Просить її позов задовольнити .  

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала,  суду пояснила, що  державна соціальна допомога дітям війни здійснюється на підставі законів та постанов в межах коштів , які були виділені державним бюджетом для таких виплат , а тому позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.  

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази , з’ясувавши дійсні обставини справи , суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.  

Судом встановлено, що позивачка наділена правовим статусом дитини війни. Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в                                    м. Володимирі-Волинському , Волинської області , протягом 2006-2007 років їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни   ,   а протягом 2008 року позивачці нараховувалася та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Зазначені обставини підтверджені пенсійним посвідченням позивача із проставленням штампу « дитина війни », повідомленням відповідача про відмову у виплаті зазначеної допомоги.  

Статтею  6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року , який набрав чинності з 01.01.2006 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 %   мінімальної пенсії за віком.  

Як визначено ст.  3 Закону України « Про соціальний захист дітей                                  війни » державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.  

Відповідно до ст.. 54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік » розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України « Про державний бюджет на 2009 рік » ( що має однакову юридичну силу , як і закон України « Про соціальний захист дітей війни « )  у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто , у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб – Закон України « Про соціальний захист дітей війни » . Тотожні положення містить ст.. 52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік ».  

  Статтею 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » передбачено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  України.  

  Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 80-2 , у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 ( зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року ) управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок ) і виплачує пенсії , допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Тому суд приходить до висновку , що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як це передбачено ст.6   Закону України « Про соціальний захист дітей війни » , оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі .  

  Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів , призначених на ці виплати , судом до уваги не приймаються. Суд вважає необхідним визначити , що реалізація особою права , що пов’язане з отриманням бюджетних коштів , яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно –правових актах національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів , як на причину невиконання своїх зобов’язань , не береться до уваги.  

У відповідності до вимог ч.2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за  захистом прав , свобод  та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлене інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.  

Таким чином , на думку суду , підлягають до задоволення вимоги позивачки в частині проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах шестимісячного строку звернення до суду , за період з 07 червня 2010 року по день розгляду справи судом ,  тобто  на                     21 грудня   2010   року включно в розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням виплачених сум.  

КЕРУЮЧИСЬ   ст.ст.9,11,71,158-161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства , на підставі Закону України « Про соціальний захист дітей війни », Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік »,  суд, -  

ПОСТАНОВИВ:    

    Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському провести   ОСОБА_1   нарахування  та виплату грошових сум , підвищення до пенсії як дитині війни за період з               07 червня 2010 року по 21  грудня  2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з врахуванням виплачених сум.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом     десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається   протягом     десяти днів   з дня отримання копії постанови.  

    Головуючий :