Справа № 2а-2330/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року  

Приморський районний суд м. Одеси в складі:  

головуючого-судді       Деруса А.В.  

при секретарі       Брус Н.П.  

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання вчинити певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначила, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в редакції, якою право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22.05.2008 року положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір соціальної допомоги, яка повинна їй виплачуватись становить 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем їй допомога в зазначеному вище розмірі не виплачувалась. В зв’язку з цим, просила визнати незаконними дії відповідача, що полягають в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної їй пенсії з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по цей час включно, здійснити на її користь виплату заборгованості за цей період у відповідності до встановлених законом розмірів та стягнути заборгованість по доплаті до пенсії з урахуванням сум з підвищенням в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та, посилаючись на викладені в позові підстави, просила задовольнити останній в повному обсязі.    

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав.    

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.    

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.    

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28.12.2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.    

Згідно п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.    

Частина друга ст. 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Тобто, за вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.    

Відповідно до п. 3 рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визначено, що положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.    

Норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з 09 липня 2007 року. Відповідно, категоріям осіб  які підпадають під поняття «діти війни» згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з цього моменту поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, та підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.    

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено в первісній редакції щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру надбавки до пенсії дітям війни повинні застосовуватись саме положення ст. 6 зазначеного Закону, яки мають вищу юридичну силу відносно постанови Кабінету Міністрів України № 530, а у відповідності до п. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом, Закон України  «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідач діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.    

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.    

Таким чином, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.    

За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.    

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.    

Позивачка в своєму позові ставить питання про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену допомогу до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по цей час включно.    

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було опубліковано в Офіційному віснику України 06.06.2008 року.    

Офіційний вісник України є загальнодоступним друкованим засобом інформації для всіх громадян, тому позивачка мала дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування зазначених вище Рішень Конституційного Суду України, якими було відновлено її право на отримання надбавки до пенсії.    

Крім того, позивачка отримує пенсію щомісяця та мала можливість самостійно відслідкувати повноту та своєчасність її нарахування відповідачем.    

Разом з тим, з позовом до суду позивачка звернулась лише 06.10.2010 року.    

Доказів щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом суду не надано.    

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.    

З урахуванням зазначених вище обставин, встановлених судом та положень закону, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та, в межах строку позовної давності, слід визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо не проведення нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги позивачці відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.04.2010 року по 06.10.2010 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та здійснити виплати пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 06.04.2010 року по 06.10.2010 року, з урахуванням виплаченої за цей період надбавки та здійснювати з 08.10.2010 року в подальшому виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до внесення відповідних змін у діючому законодавстві.    

В іншій частині позовних вимог – відмовити.  

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 8, 9, 11, 99, 100, 128, 160-163 КАС України, суд -    

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.    

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо не проведення нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06 квітня 2010 року по 06 жовтня 2010 року.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та здійснити виплати пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 06 квітня 2010 року по 06 жовтня 2010 року, з урахуванням виплаченої за цей період надбавки та здійснювати з 07 жовтня 2010 року в подальшому виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до внесення відповідних змін у діючому законодавстві.    

В іншій частині позовних вимог – відмовити.    

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі  до Приморського районного суду м. Одеси   протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.    

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

  Суддя:                                                                                                А.В. Дерус