Справа № 2а-2278/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  22 грудня 2010 року  

Приморський районний суд м. Одеси в складі:  

головуючого-судді       Деруса А.В.  

при секретарі       Брус Н.П.  

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання вчинити певні дії, -    

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про відновлення пропущеного строку для звернення до суду; визнання протиправною відмови виплатити щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31  грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по цей час включно в сумі 3766,33 грн., вказуючи, що він належить до соціальної групи дітей війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У порушення закону відповідач перерахунок пенсії не здійснив, тому позивач звернулася до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.  

Позивач до суду не з’явився, надав заяву, в якій вказав, що позов підтримує та просив справу розглядати без його участі.  

Представник відповідача до суду не з’явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав.  

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив, що позивач належить до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією паспорта, а також тим, що позивач перебуває на обліку в УПФ України в Приморському районі м. Одеси де й отримує пенсію. Також встановлено, що позивач отримав у 2008 році підвищення до пенсії у розмірі: з 01.01.2008р. – 47 грн., з 22.05.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,8 грн.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.    

Суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.                

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.  

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» серед яких: ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, а отже з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.  

Стаття 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.  

Рішенням Конституційного Суду України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано неконституційними п. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Таким чином редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан, що існував до внесення змін від 28.12.2007 р.            

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.             

За таких обставин, суд вважає, що право позивача порушено, він має право на підвищення  пенсії в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.    

До цього часу положення Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд приходить до висновку, що вимоги стосовно 2009-2010 років не підлягають задоволенню.  

Суд також відмовляє відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції на момент пред’явлення позову), у задоволенні позову в частині  поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом щодо вимог до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси за період з 1 січня 2007 р. по 12 травня  2008 р., так як позивачем не надано доказів поважності причини пропуску даного строку. Посилання позивача на ст. 87 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо строків звернення до суду з даним позовом суд не бере до уваги, оскільки державна соціальна допомога дітям війни не є пенсією, виплата цієї допомоги врегульована спеціальним законом, а тому, на думку суду, до даного позову належить застосовувати річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.  

Тому позовні вимоги стосовно виплати державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2007 р. по 12.05.2008 р. задоволенню не підлягають у зв’язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду.  

У відповідності до статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

З урахуванням встановленого при розгляді справи суд прийшов до висновку, що УПФ діяло без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями на досягнення яких спрямовані його дії, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплатити позивачу різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.    

Суд вважає необхідним не зазначати в рішенні конкретну суму, яку належить виплатити позивачу, оскільки це компетенція відповідного органу пенсійного забезпечення.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -  

  П О С Т А Н О В И В :  

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.  

В поновленні ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом щодо вимог до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.  

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни – протиправною.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.  

  Суддя:                                                                                                А.В. Дерус