Справа № 2а-1379/2010 р.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25  листопада  2010 року                  

Буський районний суд Львівської області  

в складі : головуючого - судді                                       Журибіди Б.М.  

при секретарі                                        Гута О.С.  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Буську  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Буському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та  зобов'язання нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни  за   2007 – 2008 роки в сумі  1546,47 грн.

з участю представника відповідача – Зеліска Т.М.,

в с т а н о в и в   :  

ОСОБА_1 звернулася до суду з означеним позовом, покликаючись на те, що   відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.  

Позивачка до початку судового засідання подала заяву про те, щоб справу слухати у її відсутності через поганий стан здоров»я і похилий вік, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Буському районі Львівської області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення  від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні.  Крім цього, позивачці у 2008 році виплачувалася  щомісячна державна соціальна  допомога «Дітям війни» у розмірі 10%. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого.  

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши інші докази по справі,  вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.  

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.              

Позивачка народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження  будь-яким строком  із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.  

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.  

Однак, Рішеннями  Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  визнані неконституційними положення  Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  мають  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.  

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області, оспорюване позивачкою підвищення з 09 липня 2007 не виплачувалось, з 22 травня 2008 року   виплачувалось частково,  тому позов в цій частині  підлягає до задоволення.    

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст.85 Закону України „Про пенсійне забезпечення ” від 5 листопада 2001 р. № 1788-Х11, з наступними змінами та доповненнями, виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем про порушення строку звернення позивачки до суду, щодо вимог виплати допомоги  за січень-липень 2007 року, оскільки позовна заява зареєстрована в суді  27.05.2009 р.

Суд вважає, що термін звернення до суду слід поновити, оскільки такий пропущений з поважних причин, так як виплати у повному об»ємі не проводилися у зв»язку з зміною законодавства, позивачці стало відомо про порушення прав після роз»яснень у пресі.      

    Щодо позовних вимог позивачки в частині  зобов'язання відповідача нарахувати  та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни  за період з  01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення   Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року.  Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Що стосується позовних вимог позивачки в частині  зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період з  01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним.  

Відповідно до Рішення  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.  Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відсутність бюджетного фінансування на виплату підвищення до пенсії, на яке посилається представник відповідача, не може бути причиною невиконання відповідним суб»єктом  владних повноважень, покладених на нього зобов»язань і не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

Подібне не суперечить практиці Європейського Союзу з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» (справа Кечко проти України (заява № 63134/00).  

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії (бездіяльність)  управління Пенсійного фонду України у Буському районі по невиплаті позивачці  підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” протиправними. Оскільки правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними,  а позивачка належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.  

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін по спору.  

Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 69 - 71, 86, 94, 99, 102, 158, 160 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в   :  

      Адміністративний позов задовольнити частково.  

      Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у  Буському  районі  Львівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1   щомісячну державну грошову допомогу як дитині війни  на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 листопада 2008 року, з урахуванням виплачених сум.  

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області протягом 10-ти днів з дня її проголошення, з одночасною подачею її копії до апеляційного адміністративного суду Львівської області.

  Суддя – підпис, з оригіналом вірно.  

    Суддя                                                                                     Б.М. Журибіда