Справа № 2а-3684/10/0308  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

09 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:  

головуючої -- судді Плахтій І.Б.,  

розглянувши в порядку письмового провадження  в залі суду в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо перерахунку пенсії; невиплати, передбаченої Законом надбавки до пенсії як дитині війни та зобов’язання перерахувати пенсію,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконними дії Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо перерахунку пенсії; невиплати, передбаченої Законом надбавки до пенсії як дитині війни та зобов’язання перерахувати пенсію.  

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в березні 2010 року звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку призначеної пенсії за віком із врахуванням середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Проте, згідно положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Просить суд, визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за 2009 рік починаючи з 01 березня 2010 року.  

Крім того, вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказана допомога з березня 2008 року їй не нараховувалася і не виплачувалася у визначеному законом розмірі, просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з березня 2008 по лютий 2010 року року, та виплатити заборгованість, що буде накопичуватись з дня подання позову до суду. Витрати покласти на відповідача.  

  Позивач подала клопотання про розгляд справи у її відсутності. Вимоги позову підтримала з викладених у позовній заяві підстав. Просила позов задовольнити.  

Представник відповідача подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. В поданих суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав. Посилався на те, що перерахунок пенсії проводиться відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.), а не аналогічного показника за 2009 рік (1650 грн. 43 коп.). Хоча, Законом передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням трудового стажу, набутого після призначення пенсії та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося. Крім того, оскільки виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Механізм реалізації прав позивача врегульовано з 2008 року, з початку якого дітям війни виплачується щомісячна надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає вимоги позивача безідставними. Крім того, покликався на пропуск позивачем строків звернення до адміністративного суду. А тому, просив в задоволенні позову відмовити.  

Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.  

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підлягає до часткового задоволення.  

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку із заявою про перерахунок призначеної пенсії за віком із врахуванням середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік з застосуванням показника 1650,43 грн. Проте, у такому перерахунку було відмовлено на підставі пункту 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року за № 530, згідно якого перерахунки пенсій у 2009 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.) Відповідь управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку направлена позивачу 19.08.2010 року за №251/с-1 (а.с.7).  

Згідно підпункту 2 п. 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» для обчислення пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» використовується середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується при обчисленні пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  

Тобто при призначенні пенсії у 2010 році застосовується показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (1650 грн. 43 коп.).  

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з-якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.  

Відповідно, при перерахунку призначеної позивачу у 2010 році пенсії за віком із врахуванням середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, починаючи з дня звернення за таким перерахунком, повинен був враховуватися показник для обчислення пенсії за 2009 рік (1650 грн. 43 коп.).  

Посилання відповідача у своїх запереченнях, що рішення про відновлення дії норми ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в попередній редакції не приймалось, суд до уваги не приймає, оскільки визнання неконституційними положень ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») автоматично відновлює дію попередніх норм, які регулювали порядок перерахунку пенсій.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо не перерахунку та не виплати пенсії позивачу з 01.03.2010 року є неправомірними, а тому позов в цій частині слід задовольнити в межах позовних вимог з врахуванням попереднього звернення позивача до відповідача в серпні 2010 року.  

Крім того, позивач наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку, протягом 2008-2010 років їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком та нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним посвідченням із проставленим у ньому штампом «дитина війни» (а.с.9) та довідкою відповідача №311/05 від 29 жовтня 2010 року.  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Отже, розмір підвищення пенсії дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Законами України Про Державний бюджет України на 2007-2010 роки установлено прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік в таких розмірах:   з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень;   на 2008 рік:   з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень; на 2009 рік: з січня – 498 гривень, з листопада – 573 гривні; на 2010 рік з січня – 695 гривень, з квітня – 706 гривень, з липня – 709 гривень, з жовтня – 723 гривні, з грудня – 734 гривні.  

Відповідно до п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 це положення було визнано неконституційним і втратило чинність з дня ухвалення вказаного рішення.  

  Вищевказане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти попередня редакція статті 6 Закону, яка будь-якими законодавчими актами, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік», не змінювалася та не зупинялася.  

Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, то з того часу позивач мала право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитина війни.  

Суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність є протиправними.  

Однак, оскільки позивач, знаючи про порушення відповідачем свого права, починаючи з березня 2008 року до 04.10.2010 року не зверталася з таким позовом до адміністративного суду, то вона пропустила встановлений ст.99 КАС України строк звернення до суду, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення з врахуванням піврічного строку до дня звернення.  

Відповідно, позов підлягає до задоволення за період з 04.04.2010 року по 03.10.2010 року.  

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни Управлінням Пенсійного фонду України в місті Луцьку, де позивач перебуває на обліку. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести перерахунок, нарахування та виплату позивачеві пенсії та державної соціальної допомоги як дитині війни.  

Поданими відповідачем в запереченні доводами стверджувані позивачем обставини не були спростовані.  

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 94, 159,160, 163, 167 КАС України, на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд --  

П О С Т А Н О В И В :  

Позов задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо відмови в перерахунку пенсії та нарахуванню підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1.  

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (1650,43 грн.) на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2010 року з врахуванням виплачених сум.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 04.04.2010 року по 03.10.2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.  

В решті позову відмовити.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

  Суддя Луцького міськрайонного суду               І.Б. Плахтій