Справа № 2а-3216/10/0308

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

 30 вересня 2010 року       Луцький міськрайонний суд       Волинської області в складі:

головуючої – судді       Плахтій І.Б.

при секретарі:            Самсонюк Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Мосійчука Петра Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивує тим, що постановою серії АС № 151236 від 27 липня 2010 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн. При винесенні постанови відповідачем не було враховано пояснення позивача, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.  

В судове засідання позивач не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

З письмових пояснень позивача вбачається, що рухаючись по вул. Глушець в м. Луцьку автомобілем ВАЗ він здійснив вимушену зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», оскільки врахував дорожню обстановку та погодні умови, йшов сильний дощ, була погана видимість. Однак інспектор ДПС не надав поясненням значення і виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальн6ості. Факт вчинення ним правопорушення позивач заперечує.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 27 липня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Мосійчук П.П. відносно позивача було винесено постанову серії АС 151236 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що 27 липня 2010 року о 14 год. 50 хв. керуючи автомобілем ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_1 по вул. Глушець в м. Луцьку, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», чим допустив порушення пункту 3.34 Правил дорожнього руху .  Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності справу провадженням закрити.

Відповідно до ст. 33 КУпАП  при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність , однак при винесенні даної постанови цього зроблено не було , оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався.

При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема, знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання стверджуванні позивачем обставини не були спростовані. Крім того суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення. А тому, подане відповідачем заперечення не обґрунтоване.

Враховуючи викладене, приходить до висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 38, 256, ст.293 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:  

Позов задовольнити.

Постанову серії АС 151236 від 27 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

  Суддя Луцького міськрайонного суду                 І.Б. Плахтій