Справа №2-а-3955/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 15.12.2010 року                                                         Ленінський  районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого  Овсюка Є.М.,  

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниці прапорщика міліції Мотіюк Ярослава Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

  ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниці прапорщика міліції Мотіюк Ярослава Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.  

Позов мотивований тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення, винесеною ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці п-к міліції Мотіюком Я. І. на мене накладено штраф розміром 500 грн., за проїзд на заборонений сигнал світлофору, під час керування автомобілем Опель д/н НОМЕР_1. Місце події: перехрестя вулиць Немирівське шосе та К. Маркса у м. Вінниці. Дану постанову вважаю необґрунтованою та винесеною безпідставно з наступних причин. Так, п. 8.7.3. ПДР про порушення якого наведено у протоколі про адмінправопорушення визначено, які значення мають сигнали світлофора. Зокрема, у даному пункті зазначено, що сигнал світлофору у вигляді зеленої стрілки у додатковій секції світлофора дозволяє рух. В дотримання даного пункту позивач розпочав здійснення проїзду перехрестя. На думку ж відповідача позивач розпочав рух на заборонений «червоний» сигнал світлофору. Так, працівник ДАІ на власний розсуд вирішив, що ним було вчинено порушення, стверджуючи, що позивач порушив ПДР працівник ДАІ, не бере до уваги той факт, що розпочато маневр позивачем було на сигнал світлофору у вигляді зеленої стрілки у додатковій секції світлофора. Жовтий сигнал світлофору загорівся вже в момент, коли автомобіль перебував на середині перехрестя. Таким чином маневр позивач закінчував вже на заборонений сигнал. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав зазначених у ньому, просив суд позов задоволити.  

Відповідач прапорщик міліції Мотіюк Ярослав Іванович в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задволенні .  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 02.12.2010 року ОСОБА_1 керував автомобілем Опель д/н НОМЕР_1 на перехресті Немирівське шосе – К.Маркса здійснив рух на заборонений сигнал світлофора «червоний».

02.12.2010 р. інспектором було винесено постанову серії АВ № 040885, якою  ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

 Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.  

Відповідно до «Інструкції з діяльності  підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС  України»,затверджену наказом МВС України від 13.11.2006 №1111 відповідно до п.12.2 останньої нагляд за дорожнім рухом може бути відкритим, прихованим та змішаним. В даному випадку Державтоінспекцією здійснювався саме прихований нагляд, тому відповідно до статті 251 КУпАП згідно якої «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа (в даному випадку інспектор Державтоінспекції у Вінницькій області) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Згідно цієї ж статті такими даними в тому числі є показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відео запису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, застосування яких передбачено також вище зазначеною інструкцією.  

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу, визначено: «кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів.

Зважаючи на ту обставину, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, характеризується наявністю прямої форми вини, суд вважає, що при  винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення інспектором дорожньо - патрульної служби не повністю з’ясовано обставини справи та наявність усіх складових ознак адміністративного правопорушення.

При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.    

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2  ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, правом на доказування правомірності своїх дій не скористався, що на переконання суду та з врахуванням змісту позову та вимог ч.2 ст.71 КАС України є підставою для задоволення позову в частині скасування постанови.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведенні, а тому підлягають задоволенню, оскільки на переконання суду  обставини, які наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення не підтверджені жодними доказами, що в свою чергу вказує на те, що позивач був притягнутий оспорюванню постановою до відповідальності за порушення, яке фактично не скоював.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 69, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд,-  

  ПОСТАНОВИВ:  

 Позов задовольнити.

 Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії    АВ1 № 040885 від 02.12.2010 року інспектора прапорщика міліції Мотіюк Ярослава Івановича про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 500 гривень на ОСОБА_1.

 Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.    

  Суддя: