Справа № 2а-3739/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року 09 година 25 хвилин м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Карабан І.І.
при секретарі Єфременко О.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кіровське адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
09 грудня 2010 року позивачка звернулась з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області (далі УПФУ) про визнання рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії неправомірним та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії в період з 01 грудня 2010 року по теперішній час, із заробітної плати в період страхового стажу, зазначеного в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передував року звернення за перерахунком пенсії, а саме за 2009 рік. В обґрунтування вимог зазначив, що перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію і продовжує працювати в Кіровському будинку-інтернаті.. В листопаді 2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але рішенням відповідача від 28 жовтня 2010 року йому було відмовлено в зазначеному перерахунку, оскільки при застосуванні середньої заробітної плати по народному господарству України на 2007 рік у розмірі 1197,91 гривень розмір пенсії буде меншим, чим він отримує. Вважає, що відповідач повинен був при обчисленні заробітку врахувати середню заробітну плату працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а саме, 2009 рік, і при такому розрахунку розмір пенсії був більшим, ніж отримуваний нею, а врахував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, у зв’язку з чим відмовив в перерахунку пенсії, чим порушив її права.
В судове засіданні позивачка не з’явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, в заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до початку розгляду справи надав письмові заперечення проти позову, просив справу розглянути за відсутності свого представника.
В наданих до суду письмових запереченнях проти позову відповідач посилається послався на невизначеність на законодавчому рівні порядку перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру у випадку продовження ним роботи протягом не менше 24 місяців після призначення пенсії, оскільки зміни та доповнення, внесені до ст.. 40,42 Закону законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, а тому втратили чинність. До законодавчого врегулювання питання перерахунку пенсій Мінпраці разом з Пенсійним фондом забезпечено здійснення перерахунків із середньої заробітної плати 1197,91 гривень. В позові просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію за віком і після її призначення продовжував працювати, має додатково 24 місяці стажу після перерахунку пенсії. 22 листопада 2010 року звернулась з заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі, що підтверджується рішенням № 320/03 від 02 грудня 2010 року.
За заявою позивачки від 22 листопада 2010 року про перерахунок пенсії відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу і заробітку після її призначення (рішення № 32-/03 від 02 грудня 2010 року), оскільки при розрахунку заробітку для обчислення пенсії застосований показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2007 рік в сумі 1197,91 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року та листа ПФУ від 11 березня 2009 року № 4096/2-01, в зв’язку з чим зменшився коефіцієнт заробітної плати і відповідно розмір пенсії позивача, а тому проведення перерахунку недоцільно.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 5 Закону він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Відповідно до ст. 8 Закону громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. За преамбулою закону саме він визначає принципи, засади і механізм призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону в редакції, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком призначеної пенсії, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
При відмові в перерахунку пенсії 02 грудня 2010 року позивачці (згідно рішення від 02 грудня 2010 року) враховано страховий стаж після призначення пенсії по 31 грудня 2009 року і спір з цього приводу між сторонами відсутній.
Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону в редакції, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
З матеріалів справи встановлено, що вирішення питання щодо перерахунку пенсії позивачу 02 грдня 2010 року вирішувалося з урахуванням заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, а саме, врахована його заробітна плата за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року, та за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2009 року.
Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою : Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, якщо перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто по цій справі за 2009 рік.
Посилання відповідача на відсутність законодавчого урегулювання порядку перерахунку пенсії безпідставні, виходячи з наступного.
Дійсно, згідно підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» була викладена в новій редакції, але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду набуває чинності негайно і підлягає виконанню на всій території України. Отже, починаючи з 22 травня 2008 року і станом на 22 листопада 2010 року та 02 грудня 2010 року (час звернення позивачки з заявою про перерахунок пенсії та час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) діяли ст.. 40 та частина 4 ст. 42 Закону в редакції від 09.07.2003 року, які й підлягали застосуванню.
Посилання відповідача при винесенні рішення по відмові в перерахунку пенсії позивачу на застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, передбачено п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та листом ПФУ від 11 березня 2009 року № 4096/2-01, є незаконним.
Згідно п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відтворені положення ч. 4 ст. 42 Закону в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають цим умовам, викладеним в ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону в редакції від 09.07.2003 року, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч.4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Тобто, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону в редакції від 09.07.2003 року, які регулюють умови перерахунку пенсії.
Ні Законом, який регулює спірні правовідносини, ні постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на яку посилався відповідач, не передбачено право відповідача при здійсненні в 2010 році перерахунку пенсії за стажем і заробітком застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка враховується для розрахунку пенсії за 2007 рік.
Лист Мінпраці та Пенсійного Фонду України від 11.03.2009 № 20/0/18-09/039, 4096/02-01 «Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсій та їх перерахунку у 2009 році з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії, на який посилається відповідач, не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки суперечить Закону.
Згідно п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомоги на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Отже, відповідач є органом, якому делеговано повноваження щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, а тому повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.. 40, 42 ч.4 Закону і здійснити позивачу відповідний перерахунок з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто, за 2009 рік, але у порушення вимог Закону застосував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка враховується для розрахунку пенсії, за 2007 рік, тим самим вчинив протиправні дії.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, в з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивачка з заявою про перерахунок пенсії за заробітком звернулась до відповідача 22 листопада 2010 року, а тому зазначений перерахунок повинен проводитися з 1 грудня 2010 року.
Оскільки Законом обов’язок про перерахунок пенсії покладено на відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково для відновлення порушених прав позивача, а саме зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2010 року із заробітної плати за період страхового стажу, зазначеного в частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а саме, 2009 рік.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають присудженню на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, що складаються з судового збору в розмірі 3,40 грн.
Відповідно до ст.ст.8, 40, 42 ч.4 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6, 94, 159-163, 186 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровське Донецької області від 02 грудня 2010 року № 320/03 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 по стажу та заробітку неправомірним.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровське Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2010 року із заробітної плати за період страхового стажу, зазначеного в частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а саме, 2009 рік, відповідно до ст.. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженню апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньої в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Встановити строк для подання суб’єктом владних повноважень – відповідачем до суду звіту про виконання постанови чотири місяці, перебіг якого починається з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: І.І.Карабан