Справа № 2-21
2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.
з участю секретаря Дутка С.І.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позов мотивує тим, що 29 грудня 2008 року о 10 год. 50 хв. у м.Буську, Львівської області по вул. Київській ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Рено Лагуна» реєстраційний номер НОМЕР_3, перед початком руху не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників руху, вчинила зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 «Дачія Соленза» реєстраційний номер НОМЕР_1, який зіткнувся з автомобілем «Форд Гренада» реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті зіткнення автомобілю позивача завдано технічні ушкодження. Просить стягнути завдані матеріальні збитки в сумі 4800 грн., моральну шкоду в сумі 4000 грн., судові витрати.
Позивач дав пояснення аналогічні мотивам позовної заяви. Просить задоволити позов. Суду додав, що в добровільному порядку позивачка відмовилась відшкодовувати матеріальну шкоду.
Відповідачка в судове засідання не з»явилась, хоч належно та вчасно була повідомлена про день і час судового розгляду, про що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції є відмітка. Витяг з реєстраційної книги долучений до матеріалів справи, тому згідно ст.224 ЦПК України проведено заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечив проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача на підтримання позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
29 грудня 2008 року о 10 год. 50 хв. з вини відповідачки ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, що належить позивачу на праві власності.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 29 грудня 2008 року ОСОБА_3 було визнано винною за ст.. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 гривень. Постанова була оскаржена відповідачкою ОСОБА_3 до апеляційного суду Львівської області, однак постановою апеляційного суду Львівської області від 04 червня 2009 року було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови. Постанова Буського районного суду набрала законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з представленими суду рахунками вартість пошкоджених запчастин становить: правого крила – 1565 гривень, дзеркала – 450 гривень, поворот правий – 120 гривень (а.с. 5) становить – 2135 гривень. Згідно акту виконаних робіт від 28.01.2009 року (а.с. 7) вартість робіт становить 2665 гривень. Загалом матеріальна шкода була спричинена на суму 4800 гривень.
Відповідно до ст.. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачка в судовому засіданні 18 травня 2010 року вину в спричиненні ДТП не визнала. Однак суду не представила докази, які б заперечували її вину у вчиненні ДТП.
З матеріалів адміністративної справи - протоколу про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2008 року вбачається, відповідачка порушила вимоги п. 10.1, 10.3. Правил дорожнього руху України. Крім цього в матеріалах адміністративної справи є оригінал квитанції про сплату відповідачкою штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. (з наступними змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Проте, що відповідачкою була заподіяна шкода підтверджує поясненням свідка ОСОБА_4, який суду повідомив, що він виїзджав на місце ДТП у м.Буську по вул.. Київській. На місці ним були оглянуті автомобілі, та зафіксовано ДТП, складанням схеми та протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.. 124 КУпАП. На автомобілі відповідачки були залишки фарби автомобіля позивача. Автомобіль відповідачки червоного кольору, а позивача синій. Всі ушкодження автомобілів були внесені до схеми ДТП. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачка була доставлена до Буського районного суду, де визнала себе винною у вчиненні ДТП.
Відповідно до ст..ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.
Шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В процесі розгляду справи відповідачкою було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи про встановлення вини відповідачки у ДТП. Ухвалою судового засідання від 19 травня 2010 року клопотання було задоволено. Представлені експерту докази виявились недостатніми для проведення експертизи та дачі експертного висновку.
Вина відповідачки в завданні матеріальної шкоди повністю доведена.
В обґрунтування моральної шкоди позивач зазначив, що в наслідок ДТП був позбавлений можливості користуватися автомобілем, у зв»язку з відсутністю коштів на ремонт автомобіля нервував, як наслідок, в вересні 2009 року переніс інфаркт, що підтверджується випискою Львівського обласного кардіологічного центру (а.с. 30).
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.
З врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди повністю в розмірі 4800 гривень.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити в розмірі 1000 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Слід стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати – судовий збір в сумі 51 гривні, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 224-233 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволити частково.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4800 гривень, моральну шкоду в сумі 1000 гривень та судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області для осіб, які були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Буського районного суду Львівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя:підпис
Згідно з оригіналом.
Суддя Буського районного суду
Львівської області Шендрікова Г.О.
Оригінал заочного рішення знаходиться в справі № 2-21/2010