Копія
Справа № 11-831,2010р. Головуючий у 1 інстанції Воєвідко Я.І.
Категорія: ст.172 ч.1, 172 ч.2 КК України Доповідач: Кульбаба В.М.
У Х В А Л А
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого-судді Кульбаби В.М.,
Суддів: Курдзіля В.Й., Лінника П.О.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у суді 1-ї інстанції, на постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України, направлено на додаткове розслідування.
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що, працюючи директором ПП „Козацька Рада”, до складу якого входить готельний комплекс „Тарас Бульба” що по вул. Старобульварній,6 в м. Кам’янці-Подільському, маючи право на прийняття і звільнення з роботи працівників, визначення умов їх роботи і оплати праці, допустив порушення ст.ст.2,24,24-1,253 КЗпП України.
Використовував працю найманих працівників, а саме: бармена ОСОБА_3., яка працювала з грудня 2008 року по лютий 2010 року, покоївки ОСОБА_4, яка працювала з червня 2009 року по березень 2010 року, адміністратора ОСОБА_7, яка неофіційно працювала з липня 2008 по березень 2010 року, бармена ОСОБА_5, яка працювала з серпня по липень 2008 року та повара ОСОБА_6, яка працювала без будь-якого офіційного оформлення трудових відносин з грудня 2009 року по лютий 2010 року. Крім зазначеного, ОСОБА_2, не дотримався встановленої тривалості робочого часу, не забезпечив належного ведення трудових книжок робітників та не виплачував працівникам при звільненні компенсації за невикористані відпустки. Також на порушення Закону України „Про оплату праці” без належного нарахування заробітної плати виплачував найманим працівникам заробітну плату в „конвертах” і, тим самим не сплачував обов’язкові платежі до фондів соціальної спрямованості, в результаті чого до бюджету не надійшло коштів на загальну суму 27532,94 грн., що призвело до втрати працівниками права на гарантовані державою соціальні гарантії.
Окрім того, за вказаних вище обставин ОСОБА_2, використовуючи працю ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які мають малолітніх дітей, допустив грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд зіслався на те, що обвинувачення ОСОБА_2 є неконкретним. В частині виплати заробітної плати в „конвертах” найманим працівникам, не з’ясовано кому саме з працівників і за який період, мали місця виплати, оскільки в матеріалах справи є відомості про виплату заробітної плати, а також відомості про сплату обов’язкових платежів стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до пенсійного фонду. Не вилучені та не оглянуті трудові книжки потерпілих, не з’ясовано відносно кого з потерпілих підсудний не дотримувався графіку тривалості робочого дня.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки по справі встановлені факти навмисного порушення та обмеження трудових прав громадян, що відображено в процесуальних документах.
Досудове та судове слідство проведені всебічно, а обвинувачення відповідає вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора на підтримання апеляції, заперечення обвинуваченого та захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія судді вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.132 КПК України у поставні про притягнення особи як обвинуваченого наряду з іншим повинно бути зазначено час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому.
На порушення цих вимог обставини злочину: грубого порушення законодавства про працю щодо конкретних потерпілих не викладено (а.с.106).
Із постанови слідчого незрозуміло в чому містилась незаконність використання найманої праці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, трудові відносини з якими (за постановою) були оформлені та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які працювали без оформлення.
Щодо яких потерпілих, коли, та за яких обставин ОСОБА_2 не дотримався тривалості робочого часу. В чому проявилось та щодо яких працівників неналежне ведення трудових книжок, яким працівникам та в яких сумах не виплачено компенсацію при звільненні.
Яким працівникам, коли, за яких обставин, за який період, в яких сумах виплачена зарплата „в конвертах”, наскільки це відомо слідчому, з яких сум та щодо яких потерпілих мала місце несплата обов’язкових платежів в розмірі 27532,94 грн. Хто із потерпілих втратив „право на трудовий стаж та соціальний захист”.
Слідчий послався на порушення норм КЗпП України, разом з тим не розкрив змісту порушень, не конкретизував які неправомірні дії обвинуваченого кваліфікуються як грубе порушення законодавства про працю.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.2 ст.172 України слідчий не назвав в чому містилось грубе порушення законодавства про працю щодо працівників-матерів, які мають малолітніх дітей.
Не привівши у процесуальних документах, власне, об’єктивної сторони злочину, не навівши обставин його скоєння, в тому числі щодо кожного потерпілого, слідчий, натомість, навів просторні розмірковування, що не передбачено ст.132 КПК України, щодо порушення їх конституційних прав.
Разом з тим обвинувальний висновок, де належить привести обґрунтування обвинувачення, складено з грубим порушенням вимог ст.223 КПК України.
У обвинувальний висновок механічно перенесено показання осіб, без зазначення які обставини вони підтверджують, а які спростовують.
Інші докази лише названо та не розкрито їх зміст.
Не наведено доводів обвинуваченого на свій захист та не приведено результатів їх перевірки.
Відповідно до вимог п.3 ст.370 КПК України, роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” недотримання органом досудового слідства вимог ст.132 КПК України є істотним порушенням вимог закону та може бути підставою для повернення кримінальної справи на досудове розслідування.
Наведене спростовує доводи подання про необґрунтованість постанови місцевого суду.
При новому розслідуванні належить пред’явити обвинуваченим ОСОБА_2 в залежності від встановлених обставин справи, відповідно до вимог ст.132 КПК України, перевіривши доводи обвинуваченого на свій захист, обвинувальний висновок скласти відповідно до вимог ст.223 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія судді в,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 про направлення справи на додаткове розслідування – без зміни.
Головуючий-суддя /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.М.Кульбаба