Справа № 2-10168/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

(повторне заочне)  

 23 грудня 2010 року  Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

в складі: головуючої – судді Пушкарчук В.П.,

   при секретарі Сіньчук Л.О.,  

з участю представника позивача Тертичного Ю.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом   Акціонерного банку “Брокбізнесбанк” в особі Волинської філії до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості  , -  

  В С Т А Н О В И В :  

 20 листопада 2009 року в суд звернувся АБ “ Брокбізнесбанк” в особі Волинської філії з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що 15.05.2008 року установою банку та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 220/08. Згідно вказаного договору банк зобов’язувався надати позичальнику кредит в грошовій формі в сумі 170 000,00 грн., строком з 15.05.2008р. по 13.05.2011р. зі сплатою 22,0% річних.  За вказаним кредитним договором ОСОБА_2 отримав  грошові кошти в розмірі 170 000,00 грн., згідно заяви на видачу готівки № 1 від 15.05.2008 року.  

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 15.05.2008 року укладений договір поруки № 220/08 від 15.05.2008 року з ОСОБА_3.  

З часу отримання позики боржником частково сплачена позика та нараховані відсотки за користування нею. Однак, починаючи з 15.09.2008 року виникла прострочена заборгованість. Боржники неодноразово попереджалися в усному та письмовому порядку, лист-повідомлення № 240 від 29.01.2009 року та № 1435 від 21.07.2009 року, про можливість стягнення заборгованості в примусовому порядку шляхом відчуження автомобіля на умовах договору застави.  

Оскільки, відповідачем порушено строки погашення кредиту, то згідно Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом.  

Умовами кредитного договору (п. 6,4,) передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов’язань за договором.

Станом на 18.11.2009 року за відповідачем рахується - заборгованість по основному боргу – 89 722,26 грн., заборгованість по простроченому основному боргу – 54 457,31 грн., заборгованість по прострочених відсотках – 30 929,87 грн., пеня – 7 927,67 грн., а всього заборгованість відповідача складає – 183 037,11 грн.  

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути  змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору однією стороною.  

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору № 220/08 від 15.05.2008 року в розмірі 183 037,11 грн. (з них: заборгованість по основному боргу – 89 722,26 грн., заборгованість по простроченому основному боргу – 54 457,31 грн., заборгованість по прострочених відсотках – 30 929,87 грн., пеня – 7 927,67 грн.) та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.  

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися по не відомих суду причинах, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, а тому суд зі згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.    

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.05.2008 року установою банку та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 220/08 (а.с. 10-12).  

Згідно вказаного договору банк зобов’язувався надати позичальнику кредит в грошовій формі в сумі 170 000,00 грн., строком з 15.05.2008р. по 13.05.2011р. зі сплатою 22,0% річних.  

За вказаним кредитним договором ОСОБА_2 отримав  грошові кошти в розмірі 170 000,00 грн., згідно заяви на видачу готівки № 1 від 15.05.2008 року.  (а.с. 14).

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 15.05.2008 року укладений договір поруки № 220/08 від 15.05.2008 року з ОСОБА_3 (а.с. 13).

З часу отримання позики боржником частково сплачена позика та нараховані відсотки за користування не.. Однак, починаючи з 15.09.2008 року виникла прострочена заборгованість. Боржники неодноразово попереджалися в усному та письмовому порядку, лист-повідомлення № 240 від 29.01.2009 року (а.с. 15) та № 1435 від 21.07.2009 року (а.с. 16), про можливість стягнення заборгованості в примусовому порядку шляхом відчуження автомобіля на умовах договору застави.  

Оскільки, відповідачем порушено строки погашення кредиту, то згідно Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та розірвати договір.  

Умовами кредитного договору (п. 6,4,) передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов’язань за договором.

Станом на 18.11.2009 року за відповідачем рахується - заборгованість по основному боргу – 89 722,26 грн., заборгованість по простроченому основному боргу – 54 457,31 грн., заборгованість по прострочених відсотках – 30 929,87 грн., пеня – 7 927,67 грн., а всього заборгованість відповідача складає – 183 037,11 грн.  

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути  змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору однією стороною.  

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 183 037 грн. 11 коп.

Крім того, з відповідача підлягають до стягнення судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 536, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд

  в    и р і ш и в :  

  Позов задовольнити.  

      Стягнути солідарно з   ОСОБА_2  , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає в АДРЕСА_1,   та ОСОБА_3  , ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає в АДРЕСА_1, в користь Акціонерного банку “Брокбізнесбанк” в особі Волинської філії заборгованість по кредитному договору № 220/08 від 15.05.2008 року в розмірі 183 037,11 грн. (сто вісімдесят три тисячі тридцять сім гривень одинадцять копійок), з них: заборгованість по основному боргу – 89 722,26 грн., заборгованість по простроченому основному боргу – 54 457,31 грн., заборгованість по прострочених відсотках – 30 929,87 грн., пеня – 7 927,67 грн.  

Стягнути з   ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в користь Акціонерного банку “Брокбізнесбанк” в особі Волинської філії 1 700,00 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору по 850,00 (вісімсот п’ятдесят) грн. з кожного та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 (шістдесят) грн. з кожного.  

     Повторне заочне рішення оскаржується в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя луцького міськрайонного суду                                                          В.П.Пушкарчук