Справа №_ 2-о-642_  

2010р.  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  «_17_» вересня 2010р.   Свердловський міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді       Бабенко С.Ш.,  

при секретарі           Пархоменко Є.В.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа УПФУ в м.Свердловську Луганської області) про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, -  

в с т а н о в и в :  

  Заявник звернулася до суду із заявою, в якій зазначає, щоІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Свердловську Луганської області внаслідок нещасного випадку помер її чоловік ОСОБА_2, з яким заявник перебувала у зареєстрованому шлюбі.  

При житті з 1961р. чоловік заявника працював на підприємствах вугільної промисловості гірничим робітником 2 розряду з повним робочим днем під землею.  

На момент смерті чоловіка заявник не досягла пенсійного віку, також працювала, тому призначити на той час пенсію у зв’язку з втратою годувальника, не було підстав.  

Однак доходи заявника були значно меншими, ніж доходи її чоловіка за останні п’ять років до дня смерті ОСОБА_2  

На теперішній час заявник отримує пенсію за віком у розмірі 867,43 грн, та вважає що має право на отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.  

Заявник просить суд постановити рішення, яким встановити факт, що у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, вона втратила джерело засобів до існування.  

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 обставини поданої заяви та зазначені вимоги підтримала у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.  

Представник заінтересованої особи УПФ в м.Свердловську Луганської області ОСОБА_3 із заявленими вимогами погодилася та не заперечує проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 були подружжям, проживали разом, вели спільне господарство, що підтверджується свідоцтвом про їх одруження від 06.03.1976р.  

Згідно довідки №371 від 20.07.2010р. ВП «Шахта «Довжанська-Капітальная» ДП «Свердловантрацит» станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з жовтня 1985р. по жовтень 1986р. ОСОБА_2 отримував заробітну плату у загальному розмірі 0,04682 руб. За період з жовтня 1985р. по жовтень 1986р. ОСОБА_1 працювала штукатуром 5 розряду ВП «Шахта «Довжанська-Капітальная» ДП «Свердловантрацит», що підтверджується копією трудової книжки, та її заробітна плата за відповідний період становить у загальному розмірі 0,02464 руб. За таких обставин, дохід чоловіка заявника вдвічі більший, ніж дохід заявника, тому дохід померлого чоловіка заявника був основним джерелом засобів для її існування.  

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.10.1986р., виданого відділом ЗАГС Свердловського міськвиконкому Луганської області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 42 років.  

Відповідно до положень ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.  

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.  

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р. для установлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно, щоб допомога, що робиться для заявника була постійним і основним джерелом до існування. В судовому засіданні встановлено, що при житті ОСОБА_2 його заробітна плата для заявника була постійним і основним джерелом засобів її існування, оскільки її доходи були значно менше заробітної плати її чоловіка.  

При таких обставинах суд вважає доведеними вимоги заявника, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі у встановленому законом порядку реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.  

На підставі ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 09.07.2003р., ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,     керуючись ст.ст.10-15, 60, 212-215,223,294 ЦПК України, суд,  

в и р і ш и в :  

  Заяву ОСОБА_1 задовольнити.  

Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с.Засосна Красногвардійського району Білгородської області, джерела засобів до існування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_2.                                        

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Головуючий