Справа №1-11/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                                  18 квітня 2007 р.

Ковельський міськрайонний суд під головуванням судді Наваляного А.Д. за участю секретаря Федорук Г.Б. прокурора КлімукаВ.С. адвоката ОСОБА_1. представника потерпілого ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковель справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт. Люблинець Ковельського р-ну, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм таксі МПП «Ковель таксі» мешканцяАДРЕСА_1, зареєстрованого в с Біличі Любомльського р-ну, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. 10.08.2006 року близько 5 год. 10 хв. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пасат», р. НОМЕР_1 по вул. Брестській в м. Ковелі, рухаючись зі швидкістю близько 53 км/год., проявив неуважність і неналежним чином стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3. «б» ПДР України, згідно якого для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, в результаті чого не вжив заходів до своєчасної зупинки або безпечного об'їзду пішоходаОСОБА_4, якого об'єктивно міг виявити завчасно і який рухався у попутному напрямку по його смузі руху, порушивши цим самим п. 12.3 ПДР України, який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди в результаті чого здійснив наїзд на потерпілого, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми з розтрощенням голови, переломів кісток склепіння та основи черепа і лицевого черепа (переломом нижньої щелепи справа і зліва та обох скулових кісток) з забоєм головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер з права та зліва із забоєм легень та двобічним гематораксом, закритих переломів обох ключиць, відкритого перелому правої великогомілкової кістки, ран в лівій скроневій та лівій завушній ділянках, синців та саден обличчя і тулуба, які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до тілесних ушкоджень за ознакою небезпечних для життя, від яких потерпілий помер на місці пригоди.

Допитаний у судовому засіданні підсудний вину в інкримінованому йому злочині не визнав і суду пояснив, що 10.08.2006 року близько 5 год. він їхав по вул. Брестській в м. Ковелі автомобілем таксі «Фольксваген Пасат» в напрямку центра міста зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. В районі початку Центрального ринку помітив автомобіль, який

рухався по зустрічній смузі руху з увімкненим світлом фар. Коли роз'їжджався з вказаним автомобілем, то за декілька метрів помітив чоловіка, який невідомо як опинився на його смузі руху біля осьової ліні. Він не встиг зреагувати і відчув удар, після чого став гальмувати. Коли вийшов з автомобіля, то перед ним на проїжджій частині дороги лежав мертвий чоловік, якого він декілька метрів протягнув на капоті. Заперечує, що був у стомленому стані так, як перед виїздом тривалий час відпочивав у салоні автомобіля. Позов не визнає.

Незважаючи на не визнання підсудним своєї вини у скоєному, його винність в інкримінованому злочині стверджується іншими доказами. З протоколу огляду місця події слідує, що даною слідчою дією зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди по вул. Брестській в м. Ковелі, яка мала місце 10.08.2006 року. В ході проведення огляду було виявлено, що пошкоджене вітрове скло автомобіля, яким рухався підсудний, з лівого боку, в яких було затиснуте волосся, а також те, що в потиличній частині голови трупа потерпілого, відсутня частина волосся. Крім того даним протоколом та схемою до нього з доданими фототаблицями вздовж дорожнього покриття в попутному напрямку по руху транспорту зафіксовано слід ряски довжиною до місця зіткнення 2,8 м., що дає підстави вважати, що перед ДТП ОСОБА_4., пересуваючись в попутньому напрямку з автомобілем підсудного, залишив зазначений слід (а. с. 5-19).

В ході судового засідання підсудний підтвердив суду, що наїхав на пішохода, саме в тому місці де лежить один з туфлів потерпілого, тобто за 2,8 м. від початку розсипу ряски.

Зазначені у протоколі огляду місця події механічні пошкодження автомобіля підсудного вказані також у протоколі огляду транспорту від 10.08.2006 р. ( а. с 20-21 ). В яких зазначено також, що в даному автомобілі справні стан рульового управління, гальмівна система та освітлювальні та сигнальні пристрої ( крім лівого переднього покажчика повороту).

З висновків автотехнічної експертизи № 204 від 27.10.2006 року, в основу яких покладено матеріали справи, в т.ч. й протокол відтворення обстановки події від 18.10.2006 року з участю підсудного, що в дані дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля «Фольксваген Пасат» ОСОБА_2. повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України, тобто повинен був у момент об'єктивного виявлення пішохода ОСОБА_5на проїзній частині негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Також зазначено, що водій даного автомобіля мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4шляхом застосування негайного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Дії водія, які не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, лежать у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП ( а. с. 56-59 ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 219 від 27.10.2006 року на тілі трупа ОСОБА_4при судово-медичній експертизі виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла відкритої черепно-мозкової травми з розтрощенням голови, переломів кісток склепіння та основи черепа і лицевого черепа ( переломи нижньої щелепи справа і зліва та обох скулових кісток), з забоєм головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва з забоєм легень та двобічним гематораксом, закритих переломів обох ключиць, відкритого перелому правої великогомілкової кістки, ран в лівій скроневій та лівій завушній ділянках, синців та саден обличчя і тулуба, що утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин автомобіля, в час та при обставинах, вказаних у постанові і за ступенем тяжкості стосовно живої особи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Також зазначено, що найбільш ймовірно, що вищевказані тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_4заподіяні бампером, капотом та склом автомобіля, в момент наїзду потерпілий був повернутий у бік транспортного засобу, що рухався, задньою поверхнею тіла. Наїзд на

постраждалого найбільш ймовірно вчинено одним автомобілем, при чому в момент отримання травми у потерпілого було вертикальне положення тіла (а. с. 46-47).

Не визнаючи своєї вини підсудний вказує на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало те, що пішоход раптово появився на його смузі руху, оскільки він його не бачив до моменту зіткнення так, як на зустріч їхав автомобіль з увімкненими фарами.

Однак його покази в цій частині спростовуються відтворенням обстановки та обставин події від 18.10.2006 року, згідно якого при вказаній підсудним дорожній ситуації проглядається повністю або частково силует людини ( а. с. 42 ).

Таким чином підсудний безперечно мав змогу і повинен був завчасно помітити пішохода і вжити заходів, передбачених ПДР України для запобігання ДТП і дорожня ситуація це дозволяла зробити, а тому його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, а саме п. 2.3. «б», 12.3 ПДР України, особою, яка керувала транспортним засобом, що перебувають у причинному зв'язку з наслідками ДТП - смертю потерпілого ОСОБА_4., підсудний ОСОБА_2. вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України.

Суд виключає з обвинувачення підсудного вказівку на п. 7.8 ПДР України, так як в ході судового розгляду не було встановлено причинного зв'язку між порушенням даного пункту «Правил...» та ДТП, оскільки підсудний зазначив, що перед поїздкою, після якої сталось ДТП тривалий час відпочивав у салоні автомобіля.

При обранні міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого підсудним злочину та особу винного у їх сукупності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з похилого віку підсудного та його хворобливого стану, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України.

Що стосується цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди то він підлягає до задоволення повністю на суму 1100 грн., оскільки в цій частині він стверджується відповідною довідкою про вартість пам'ятника (а. с. 28).

Також підлягає до задоволення позов в частині стягнення моральної шкоди, оскільки в ході судового засідання встановлено, що саме підсудний винен у смерті потерпілого. Виходячи зі ступеня моральних страждань потерпілого, який втратив близьку особу слід з підсудного стягнути в його користь 25000 грн.

Також суд рахує, що відносно підсудного слід застосувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Судові витрати підлягають стягнення з підсудного.

Оскільки автомобіль, який став причиною ДТП належить не підсудному, а іншій особі його слід повернути належному власнику, знявши з нього арешт.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, і обрати йому покарання у вигляді 5 ( п'ять ) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 ( три ) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2. від основного покарання якщо він протягом 3 ( трьох ) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України:

·        періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

повідомляти дані органи про зміну місця праці та проживання.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_51100 ( одну тисячу сто ) грн. матеріальних збитків та 25000 ( двадцять п'ять тисяч ) грн. моральної шкоди, а всього 26 100 ( двадцять шість тисяч сто ) грн.

Автомобіль «Фольксваген Пасат» р. НОМЕР_1, 1986 року випуску, який перебуває на штрафмайданчику Ковельського МРВ УМВС України у Волинській області - повернути власнику ОСОБА_6, скасувавши арешт на даний автомобіль.

Стягнути з ОСОБА_2 235 ( двісті тридцять п'ять ) грн. 24 коп. судових витрат за проведені експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд протягом 15 днів з дня наступного після його проголошення.