Справа № 2 "а" 7/07 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 р. Ковельський міськрайсуд Волинської обл., в складі: головуючого-судді- Логвинюк І. М, за участю : секретаря - Бакай Л.О.,
позивача- ОСОБА_1, представника відповідача- Бутейка М.М., представника відповідача- Романчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання нечинними рішень Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про його звільнення із служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за наказами по особовому складу №№ 127 о/с,128 о/с від 02.10.98 p.; скасування як неправомірного рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про призначення йому розміру пенсії на підставі наказу по особовому складу № 128 о/с від 02.10.98 р. та зобов"язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області прийняти рішення про звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ у відставку згідно з наказом № 135 о/с від 23.10.98 р.; внести у його трудову книжку відомості про звільнення із служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.93 p.; зарахувати 8 років 6 місяців до стажу служби у пільговому обчисленні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 р. № 393 та подати відповідні дані та документи про його звільнення зі служби у відставку та про отримувану ним доплату та пільговий стаж служби до пенсійного органу - Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській обл. для проведення перерахунку призначеної пенсії;
встановив:
Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з даним адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській обл. ( далі - УМВС), мотивуючи тим, що йому на день звільнення з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) виповнилось 46 років, вислуга років склала 27 років. Перебуваючи на службі в ОВС, він мав спеціальне звання - підполковник міліції та досяг граничного віку перебування на службі у ОВС. Мав військове звання старшина міліції УВВ МВС. У 1977 р. його було знято з військового обліку без встановленого розряду для перебування на службі у запасі. Він на час звільнення з ОВС не перебував на військовому обліку чи у запасі другого розряду, як старшина міліції. Згідно із свідоцтвом про хворобу № 598 від 01.10.98 p., який він вважає рекомендаційним, лікарняною комісією поліклініки УМВС у Волинській обл. було визнано його обмежено придатним до військової служби із захворюванням, пов»язаним з проходженням служби в ОВС. За рішенням МСЕК йому встановлено втрату 25 % працездатності. Однак, його було помилково та неправомірно згідно з наказами по особовому складу № № 127,128 від 02.10.98 р. звільнено зі служби в ОВС у запас з постановкою на військовий облік в період його тимчасової непрацездатності. У з»язку з порушенням трудового законодавства, наказом по УМВС по особовому складу № 135 від 23.10.98 р. відповідачем - УМВС України у Волинській обл. було змінено пункт « Підстава « наказу № 128 о/с від 02.10.98 р. та звільнено його зі служби в ОВС у відставку з 17.10.98 р.
УМВС також було невірно призначено розмір довічної пенсії за вислугу років, до трудової книжки було невірно внесено запис про звільнення відповідно до наказу УМВС №
127 від 02.10.98 р. та без зазначення підстави звільнення. До особової справи було внесено
дані про звільнення з ОВС у відставку (за віком ) з 17.10.98 р. згідно з п. 65 «а» «Положення
про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ
Української РСР «.
Просив визнати нечинним рішення відповідача - УМВС про звільнення його зі служби в ОВС у запас Збройних Сил України за наказами по особовому складу №№ 127 о/с,
128 о/с від 02.10.98 p.; скасувати рішення відповідача - УМВС про призначення йому розміру
пенсії за вислугу років на підставі виписки про звільнення зі служби з ОВС у запас Збройних
Сил України за наказом по особовому складу № 128 о/с від 02.10.98 р.; зобов»язати
відповідача - УМВС призначити йому розмір пенсії за вислугу років на підставі звільнення
зі служби в ОВС у відставку відповідно до наказу відповідача по особовому складу № 135
о/с від 23.10.98 р. ; зобов»язати провести перерахунок розміру призначеної йому пенсії за
вислугу років з врахуванням щомісячної доплати до грошового забезпечення в розмірі 118
грн., отримуваної ним згідно з грошовим атестатом № 49 за 1998 р.
У своїй заяві від 11.01.07 р. позивач доповнив свої позовні вимоги та просить суд зобов»язати відповідача провести обчислення періоду проходження ним служби у підрозділі карного розшуку із розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби та з врахуванням цього провести перерахунок розміру пенсії відповідно до загальної вислуги років, мотивуючи тим, що відповідач, призначивши йому пенсію за Законом України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб «Постановою KM України № 393 від 17.07.92 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та ч.1енам їх сімей «, не врахував, що до п. З вказаної постанови постановою KM України № 1009 від 18 грудня 1995 р. було доповнено п.п. «в» про обчислення періодів проходження служби у підрозділах карного розшуку із розрахунку 1,5 місяця служби за кожен місяць служби. Після звільнення позивача із служби постановою KM України № 1497 від 16.11.01 р. дане положення п.п. «в» п. З постанови KM України № 393 від 17.07.92 р. було доповнено абзацом такого змісту : « час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються міністерством внутрішніх справ», що також відповідачем враховано не було і перерахунок призначеної раніше пенсії здійснено не було. З 01.01.06 р. перерахунку підлягала призначена йому раніше пенсія , що відповідачем - УМВС зроблено не було. Він отримував щомісячно додаткову доплату в розмірі 118 грн. згідно з постановами KM України № 257 від 02.04.93 p., № 452 від 06.04.98 p., що відповідачем -УМВС також враховано не було.
Надалі позивач своєю заявою від 21.02.07 р. змінив свої позовні вимоги та просить визнати дійсним його звільнення з ОВС у відставку за пунктом 65 « Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР «; зобов»язати відповідача - УМВС внести відповідний запис у його трудову книжку та подати дані та документи про звільнення його у відставку за наказом № 135 о/с до пенсійного органу ; зобов»язати пенсійний орган призначити та провести відповідний перерахунок розміру його пенсії за вислугу років як звільненому у відставку згідно чинного пенсійного законодавства. Просить позов задовольнити.
Заявою від 20.03.07 р. позивач знову змінив свої позовні вимоги, просить визнати нечинним рішення відповідача- УМВС про звільнення його зі служби з ОВС у запас ЗС України за наказами №№ 127 о/с , 128 о/с від 02.10.98 p.; скасувати неправомірне рішення відповідача-УМВС про призначення йому пенсії як звільненому у запас, зобов»язати відповідача - УМВС прийняти рішення про звільнення його зі служби в ОВС у відставку звідно з наказом № 135 о/с від 23.10.98р.; внести у його трудову книжку відомості про звільнення із служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від
27.04.93 p.; зарахувати 8 років 6 місяців до стажу служби у пільговому обчисленні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 р. № 393 та подати відповідні дані та документи про його звільнення зі служби у відставку та про отримувану ним доплату та пільговий стаж служби до пенсійного органу - Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській обл. для проведення перерахунку призначеної пенсії;
Ухвалою суду від 29.03.07р. до участі у розгляді справи в якості співвідповідача залучено Головне Управління Пенсійного фонду України у Волинській області ( далі -ГУПФ).
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги, зазначені у заяві від 20.03.07 р. підтримав, обгрунтувавши їх вищенаведеними доводами. Зазначає, що про порушення його прав йому стало відомо лише у 2006 р. після звернень зі скаргами до вищестоящих установ МВС України. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача - УМВС в судовому засіданні позову не визнав, суду пояснив, що дійсно, позивач у 1998 р. був звільнений із служби в ОВС в запас 05.10.98 p., про що було видано наказ № 128 о/с від 02.10.98 р. Однак, оскільки згодом позивач представив листок непрацездатності, 23.10.98 р. було видано наказ № 135 о/с, яким змінено лише дату звільнення зі служби - з 17.10.98 р. з врахуванням та на підставі даних листка непрацездатності. Звільнення позивача із служби у запас є правомірним, підстав для звільнення його зі служби у відставку не було. На час звільнення позивач будь-якого медичного висновку про непридатність до служби у зв»язку із станом здоров»я чи наявністю групи інвалідності, не надавав. Дійсно, відповідачем -УМВС помилково у трудовій книжці позивача було зазначено номер наказу про звільнення не №128 о/с, а №127 о/с, і цю помилку у трудовій книжці УМВС згідне виправити. Відповідно, як особі, що звільнена у запас ЗС України, позивачу не належить доплата до місячного грошового забезпечення у розмірі 40 % від суми пенсії, підстав для зарахування 8 р. та 6 міс. у пільговому обчисленні немає, так як постанова KM України від 16.11.01 р. № 1497 набрала чинності після звільнення позивача із служби. Щомісячне додаткове грошове утримання позивачу перед виходом на пенсію не призначалось. Нарахування пенсії проведено вірно. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - ГУПФ в судовому засіданні позову не визнала, суду пояснила, що вважає, що звільнення позивача із служби в ОВС УМВС було проведено вірно, пенсія нарахована правильно та підстав для проведення її перерахунку немає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою KM Української РСР від 29.07.91 р. № 114 ( далі - Положення... ) , визначено порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу ОВС УРСР, їх права і обов"язки.
Судом встановлено, що на час звільнення з ОВС позивачу було присвоєно спеціальне звання підполковника міліції, тобто, відповідно до ст. 2 Положення... , він належав до осіб старшого начальницького складу.
Відповідно до ст. 7 Положення... , особи старшого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в ОВС до віку - 45 років.
За змістом ст. 8 Положення..., особи старшого начальницького складу, які досягай встановленого для них п. 7 Положення... віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку та можуть бути звільнені у запас Збройних Сил України або у відставку також до закінчення строку, на який їм продовжено строк служби в ОВС.
За змістом п. 62 розділу У11 " Звільнення зі служби", звільнення осіб начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил СРСР ( з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР " Про загальну військову повинність" для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров"я придатні до військової служби.
б) у відставку, якщо звільнені особи досягай граничного віку, встановленого Законом СРСР " Про загальну військову повинність", для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров"я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
За змістом п.64 розділу У11 Положення..., особи старшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком- при досягненні віку, встановленого для них п. 7 Положення..., при
наявності вислуги років;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний
час за рішенням військово-лікарської комісії;
За змістом п.65 Положення..., особи начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) :
а) за віком- при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР " Про
загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові
звання;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням
військово- лікарської комісії.
25.03.1992 р. було прийнято Закон України " Про загальний військовий обов"язок і військову службу ", у ст. 28 якого встановлено граничний вік перебування у запасі на час звільнення позивача з ОВС.
Та обставина, що позивач звільнений із служби в ОВС відповідачем - УМВС та у його трудовій книжці зроблено помилково зазначено посилання, як на підставу внесення запису у трудову книжку про звільнення, на наказ № 127 о/с від 02.10.98 p., що стверджується копією трудової книжки, виданої 13.10.69р. на ім"я позивача, сторонами не оспорюється.
Із тексту копією наказу № 127 о/с від 02.10.98 р. слідує, що будь-яких рішень УМВС щодо позивача у даному наказі не зазначено.
Тієї обставини, що на час звільнення з ОВС позивач перебував у спеціальному званні - підполковник міліції, представники відповідача не оспорюють. Ця обставина стверджується також матеріалами особової та пенсійної справи позивача.
Із копії військового квитка НОМЕР_1, виданого у 1970 р. на ім"я позивача, пояснень позивача та представника відповідача - УМВС, слідує, що на час звільнення позивача з ОВС у запас, а саме: за станом на 23 жовтня 1998 p., він мав військове звання -старшина (згідно з наказом УВВ МВС від 04.11.72 р. № 341).
Із свідоцтва про хворобу № 598, виданого 01.10.98 р. Військово-лікарняною комісією УМВС у Волинській обл., слідує, що щодо позивача комісією було прийнято рішення про визнання його обмежено придатним до військової служби. Як пояснив позивач, дане рішення комісії він не оспорював.
Копією наказу № 128 о/с від 02.10.98 р. по особовому складу УМВС України у Волинській області стверджується, що дійсно, позивача було звільнено із ОВС у запас Збройних Сил згідно з п. 64 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.з 05.10.98 р. та зазначено його вислугу років - 27 років, 16 днів.
Як вбачається з копії наказу № 135 о/с від 23.10.98 р. по особовому складу УМВС України у Волинській обл., що дійсно, даним наказом на підставі листка непрацездатності від 01.10.98 р.НОМЕР_2 виданого вузловою лікарнею ст. Ковель Львівської залізниці, окремим абзацом наказу було частково змінено пункт наказу УМВС у області № 128 о/с від 02.10.98 р. та зазначено, що позивача слід рахувати звільненим з 17.10.98 p., відповідно, вказано перераховані дані вислуги його років.
Із оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи позивача № 81/4348, слідує, що позивачем подано 05.10.98 р. УМВС заяву про призначення пенсії у зв"язку із звільненням зі служби 05.10.98 р. по хворобі та за вислугою років та відповідачем - УМВС, що на той час виконував функції пенсійного органу для пенсіонерів ОВС, було підготовлено висновок про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з Законом України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справи" від 09.04.92 p., з 17.10.98 р. на підставі п. 64 "а" Положення..., за віком, з врахуванням як календарного, так і пільгового обчислення вислуги років, суми грошового забезпечення, даних грошового атестату № 49 від 04.11.98 р. Відповідно, 23.11.05 p., 19.04.05 Р..19.01.05 р..25.08.04 р..02.10.03 р..04.12.02 р.,11.01.01 р..09.12.99 р..18.06.99 р. проводились перерахунки призначеної пенсії.
Копією рапорта позивача на ім"я начальника УМВС України у Волинській обл.від 27.04.98 р. слідує, що останній просив звільнити з ОВС на пенсію у зв"язку з досягненням віку та вислугою років.
Копією довідки, що міститься в особовій справі позивача, стверджується, що пенсія йому призначена з 17.10.98 р. із таких видів грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за звання, 40 % надбавка за вислугу років, 10% надбавка за таємність, що відповідає даним грошового атестата № 49.
Із копій висновків по службових перевірках за зверненнями позивача, проведеними ВРП УМВС України у Волинській обл. у березні 2006 р.та у жовтні 2006 p., слідує, що після набрання чинності постановою KM України від 17.07.92 р. № 393 " Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та ч.1енам їхніх сімей", та змін, внесених постановою KM України від 16.11.01 р. № 1497, позивач не працював у підрозділі карного розшуку за переліком посад і умовами, визначеними МВС України.
Як зазначає позивач, відповідач - УМВС зобов"язаний був звільнити його відповідно до поданої ним заяви у відставку через хворобу. Одночасно він пояснив в судовому засіданні, що визнаний обмежено придатним до військової служби, будь-якого медичного висновку про непридатність до військової служби, як це вимагає зміст п.п. 64,65 Положення..., на час звільнення він відповідачу - УМВС не надавав, що стверджується також свідоцтвом про хворобу № 598, виданим 01.10.98 р. військово-лікарняною комісією УМВС у Волинській обл..
Відповідно до п.п. 12,18 розділу 11 "Права, обов'язки і відповідальність" Положення..., особи начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове забезпечення за нормами, встановленими законодавством. їх пенсійне забезпечення здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звільнений із органів міністерства внутрішніх справ у запас Збройних Сил згідно з п.п."а" п.64 Положення ..., у зв"язку з досягненням ним віку, встановленого п. 7 даного Положення..., що передбачає постановку на військовий облік. Дана обставина стверджується копією наказу УМВС України у Волинській області" По особовому складу " № 128 о/с від 02.10.98 р.
Копією наказу УМВС України у Волинській області " По особовому складу " № 135 о/с від 23.10.98 p., стверджується, що відповідач - УМВС України у Волинській обл. окремим абзацом, частково змінив пункт наказу УМВС в області № 128 о/с від 02.10.98 р. та наказав рахувати позивача звільненим з 17.10.98 p., з огляду на наявність листка непрацездатності від 01.10.98 р.НОМЕР_2 виданого вузловою лікарнею ст. Ковель Львівської залізниці.
Таким чином, на думку суду, відповідачем - УМВС України у Волинській обл. виданням наказу № 135 о/с від 23.10.98 p., з врахуванням даних листка непрацездатності, було змінено лише дату звільнення позивача, зазначену у його ж наказі № 128 о/с від 02.10.98 p., а не підставу чи вид звільнення.
Із копії наказу УМВС України у Волинській обл. " По особовому складу " № 127 о/с від 02.10.98 p., слідує, що жодним пунктом даного наказу не вирішувалось будь-яке кадрове питання щодо позивача, а тому такий наказ неправомірно зазначено у трудовій книжці позивача як підстава до внесення запису про його звільнення. Вимога позивача про зобов"язання відповідача - УМВС внести виправлення у трудову книжку позивача є правомірною.
Разом з тим, на думку суду, доцільно зобов"язати відповідача -УМВС внести виправлення у трудову книжку позивача, зазначивши у ній підставами для внесення запису про звільнення як наказ № 128 о/с від 02.10.98 p., так і наказ № 135 о/с від 23.10.98 p., яким внесено зміни у наказ № 128/о/с від 02.10.98 р. Посилання на наказ № 127 о/с від 02.10.98 р. слід виключити.
Вимога позивача про визнання нечинним рішення відповідача про звільнення його зі служби за наказом № 128 о/с від 02.10.98 р. є безпідставною, оскільки саме у цьому наказі відповідачем - УМСВС зазначено підставу звільнення та посилання на пункт Положення...
Вимога позивача про скасування рішення відповідача про призначення йому пенсії як особі, звільненій у запас ЗС України, є безпідставною, оскільки, відповідно до п.64 "а" Положення..., ст. 28 Закону УРСР " Про військовий обов'язок та військову службу" в редакції 25.03.92 p., в редакції, що була чинною на день звільнення позивача, Наказу МО УРСР № 010 від 06.01.86 р. " Про настанову з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу ЗС УРСР ", що був чинним на час звільнення позивача, він підлягав звільненню з ОВС у запас ЗС України, як особа, що на час звільнення не досягла граничного віку перебування у запасі відповідно до військового звання.
Підстав для зобов"язання відповідача - УМВС внести до трудової книжки позивача відомостей про звільнення його у відставку, суд не вбачає.
Підстав для задоволення вимог позивача про зобов"язання відповідача - УМВС прийняти рішення про звільнення позивача у відставку за станом здоров"я, в судовому засіданні не здобуто.
Пенсія призначена позивачу відповідно до положень Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " від 09.04.92 p., що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб начальницького складу ОВС України. Даних про отримання позивачем перед виходом на пенсію щомісячної надбавки до грошового утримання в судовому засіданні не здобуто та з матеріалів справи, копій матеріалів особової справи, наданих відповідачем -УМВС, пенсійної справи, не випливає.
Підстав для задоволення вимог позивача про зобов"язання відповідача -УМВС подати відповідачу- ГУПФ такі відомості та документи, що свідчили б про звільнення позивача у відставку, а не у запас, надавали йому право на перерахунок призначеної пенсії, що належить особам, звільненим у відставку, відповідно до Постанови KM України від 02.09.93 р. № 257 "Про умови оплати праці працівників органів внутрішніх справ"; зарахування 8 р.6 міс. до вислуги років у пільговому обчисленні за період проходження служби у підрозділі карного розшуку, згідно з Постановою KM України від 17.07.192 р. № 393 " Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та ч.1енам їхніх сімей", суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 7-11, 17,51,71,94,99,158-163 КАС України, п.п.1,7,8 ; пп."а" п. 62 пп."а" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою KM Української РСР від
29.07.91 р. № 114, ст.ст. 1,43 Закону України " Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб " від 09.04.92 p., із змінами та доповненнями, ст.28 Закону України " Про
військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 p., постановою KM України від
17.07.92 р. № 393 " Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і
грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та ч.1енам їхніх сімей" зі змінами
, внесеними постановою KM України від 16.11.01 р. № 1497, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов"яати відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській обл., внести до трудової книжки позивача - ОСОБА_1зміни у графу 4 та як підставу внесення запису про його звільнення зазначити накази № 128 о/с по УМВС України у Волинській обл. від 02.10.98 р. , № 1358 о/с від 23.10.98 р. по УМВС України у Волинській обл., запис про наказ № 127 о/с від 02.10.98 p.- анулювати.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_13 ( три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Ковельський міськрайсуд у слідуючому порядку: заява про апеляційне оскарження подаєтьчя протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.