Справа № 2-а-118/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року Маньківський районний суд ,Черкаської області
в складі: головуючого судді - В.С. КСЕНОФОНТОВА
при секретарі В.І. ОКОЛІТІ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
На підставу своїх вимог спираються на те, що позивачі відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дітьми війни. Згідно із статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їм повинна виплачуватись надбавка до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах» від 30.04.2002 р. №8-2 визначила основним завданням органів Пенсійного фонду України - забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата підвищення до пенсії дітям війни мала здійснюватись відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області. Однак, передбачена ст. 6 Закону надбавка до пенсії не виплачувалась. Відповідач добровільно відмовився виплачувати зазначену допомогу, цю проблему можливо вирішити лише в судовому порядку, що і змусило позивачів звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивачі в судове засідання не з’явилися, але згідно поданої суду заяви просили справу слухати за їх відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивачі, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. є дітьми війни. Згідно статті 6 Закону з 01.01.2006 р. їм повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуться замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43,44,45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1, 3 ч. 2, ст. 6 ч. 2, ст. 8, ч. 2 ст.19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть, бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосувати саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Таким чином, правова норма "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Судом встановлено, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни", Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008, на які посилаються позивачі, як на підставу звернення до суду, були опубліковані в офіційних друкованих виданнях України та являються доступними для ознайомлення.
Тому позов про визнання протиправними дій та нарахування недоплаченої щомісячної допомоги «Дітям війни» підлягає до задоволення, тобто термін з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу слід обраховувати в межах шестимісячного строку, який передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду. В решті позовних вимог слід відмовити в зв’язку пропуском терміну позовної давності.
Державне мито суд вважає за необхідне віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, ст. ст. 12, 17, 19, 99, 100, 159-162 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Визнати відмову в перерахунку соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з боку Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі неправомірною.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі нарахувати недоплачену ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як дітям війни, щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком за термін який рівний шести місяцям що передує даті звернення до суду, тобто, з 08.06.2010 р. по 21.12.2010 р.
В решті позову відмовити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.
СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ