Копія
Справа № 2а-1403, 2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року. Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
ВСТАНОВИЛА:
До суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області та просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку та виплати їй доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної компенсації в разі втрати годувальника неправомірною. В позовній заяві позивач вказала, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. На підставі поданих нею документів відповідач по справі призначив пенсії по втраті годувальника, отримувачем яких вона є, на дітей: ОСОБА_3, 1995 року народження та ОСОБА_4, 1997 року народження, а також доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проте розмір цієї пенсії і доплати є меншим, ніж передбачено чинним законодавством. Вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діти мають право на отримання доплати до пенсії як непрацюючі пенсіонери в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ст.52 зазначеного закону - пенсії по втраті годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Обов’язок проведення перерахунку покладено на органи пенсійного забезпечення незалежно від заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Вказана доплата до пенсії повинна також постійно коригуватися у відповідності до збільшення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує належні суми повністю, що змусило звернутися до суду.
У справі постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження. Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки доплата до пенсії в розмірі, в якому вимагає позивач, не проводилася, так як постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України від 11 жовтня 1995 року, встановлено розміри виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначений постановою КМУ від 26.07.1996 р. №836, відповідає вимогам стст.62, 67 даного Закону. Частиною 2 пункту 2 цієї постанови передбачено, що громадянам, які працюють або проживають на території посиленого радіологічного контролю, установлено доплату у розмірі 520 тис. карбованців, що в перерахунку відповідно до грошової реформи 02.09.1996 р. становить 5,20 грн, які й виплачуються позивачеві в повному обсязі. Відповідно до ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» від 13 грудня 2001 р., згідно з якою до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836. Крім того, статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На даний час є чинною постанова КМУ від 26.07.1996 №836, згідно з якою Управління виплачувало і виплачує допомогу за проживання в зоні радіоекологічного контролю. Позивачу, як отримувачу коштів на неповнолітніх по втраті годувальника виплата пенсії відбувалася на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до розмірів встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання державними пенсійними органами. Постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 р. №1 встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої вказаним Законом проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Таким чином, мінімальний розмір пенсії становить 199.10 грн. (19.91 грн.*10). Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Таким чином, положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин в задоволенні позову просить відмовити..
Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до повного задоволення, виходячи із наступного.
Встановлено, що позивачка є вдовою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, внаслідок хвороби, пов’язаної із Чорнобильською катастрофою. Статус позивачки як дружини померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою підтверджується посвідченням №НОМЕР_1 від 13.10.2005 року. Позивачка є матір’ю дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і отримує на них пенсію по втраті годувальника та доплату до пенсії за проживання на території радіоекологічного забруднення. Але дізнавшись що виплати проводились у заниженому розмірі звернулась до відповідача з вимогою про поновлення її прав на справедливі пенсійні виплати, проте їй було відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Територія, на якій вони проживають, відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року з наступними змінами та доповненнями – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується довідкою з місця проживання.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є непрацюючими пенсіонерами, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно, а тому мають право на отримання доплати до пенсії, як проживаючі на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Крім цього, відповідно до ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім*ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
У відповідності до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до цього внесення змін до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В статті 152 ч. 3 Конституції України визначено, що матеріальна шкода, завдана фізичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Суд вважає, помилковим посилання відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірах, визначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.
З огляду на викладене, дії управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо невиплати позивачу доплат до пенсії, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.
Від сплати судових витрат сторони звільнені.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 52, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, ст.ст. 6-11, 86, 159-163,183-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, виплати додаткової пенсії та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності зі ст.ст.39,52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_3 в розмірі мінімальної заробітної плати, з урахуванням її змін, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з врахуванням її змін, відповідно до ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР, починаючи з 20.06.2010 року по 23.12.2010 року з врахуванням раніше отриманих виплат.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі мінімальної заробітної плати, з урахуванням її змін, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з врахуванням її змін, відповідно до ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР, починаючи з 20.06.2010 року по 23.12.2010 року з врахуванням раніше отриманих виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Лисянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя – підпис.
ВІРНО.
Суддя Лисянського
районного суду Н.В.Бесараб