Копія:
Справа № 2а-2614/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого - судді - Гафяк В.М.
при секретарі – Красницькій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ГУМВС України в Полтавській області Бутенко Володимира Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
06.10.2010 року звернувся до суду позивач із вищевказаним адміністративним позовом.
В позові вказував, що 28.09.2010 року відповідачем по справі – прапорщиком ІДПС ВДАІ м. Кременчука Бутенком В.М. відносно нього була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст 122 КпАП України та складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, в якому зазначено, що я керуючи автомобілем «ВАЗ 21103» номерний знак НОМЕР_1 у м. Кременчуці проїхав перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна на заборонений червоний сигнал світлофора.
При цьому позивач в позові зазначає, що він дійсно 28.09.2010 року рухався у своєму автомобілі у м. Кременчуці, під’їжджаючи до перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна звернув увагу на сигнал світлофора, який був зеленим, тобто дозволяв проїзд. Проїжджаючи по вул. 60 років Жовтня, яка перетинається з вул. Красіна, звернув увагу, що сигнал світлофора змінив на жовтий, але оскільки на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора він фактично вже перетнув стоп-лінію перед світлофором, то він продовжив їхати прямо одночасно пересвідчившись, що він не створює будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Не зважаючи на його заперечення інспектор роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ГУМВС України в Полтавській області Бутенко В.М. 28.09.2010 року відносно ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення ВІ1 № 035069, згідно якого останній порушив п. 8.7.3 е) ПДР України, та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення ВІ № 210268 від 28.09.2010 року, за ст. 122 ч. 2 КпАП України, якою наклав адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., копії даних документів він отримав.
Вважає такі дії інспектора незаконними, постанову такою, що не відображає дійсних обставин справи, складеною за відсутністю належних доказів та такою, що підлягає скасуванню.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд скасувати постанову ВІ № 210268 від 28.09.2010 року відносно нього складену за ст. 122 ч. 2 КпАП України, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 425,00 грн. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач інспектор роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ГУМВС України в Полтавській області Бутенко В.М., в судовому засіданні проти позову заперечував. Надав суду письмові заперечення проти позову та відеозапис, на якому зафіксовано скоєне позивачем правопорушення. При цьому пояснив, що позивач не виконав вимоги п. 8.7.3 е) «Правил дорожнього руху України» та проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора.
До суду позивачем надано відзив на заперечення проти позову відповідача по справі, згідно якого останній не погодився із запереченням та просив наведений відзив врахувати при розгляді даної справи, а позовну заяву задовольнити.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, відеозапис, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом достовірно встановлено, що 28.09.2010 року позивач ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
В постанові зазначено, що він 28.09.2010 року о 19 год. 57 хв. керуючи автомобілем «ВАЗ 21103» д..н. НОМЕР_1 в м. Кременчуці на перехресті вул. 60 років Жовтня – Красіна проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 е) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано скоєне позивачем правопорушення. Суд оглянувши в судовому засіданні відеозапис, з якого вбачається, що позивачем було допущено порушення п. 8.7.3 е) «Правил дорожнього руху України».
За таких обставин наданий суду вище зазначений доказ відповідно до ст. 251 КпАП України є достатнім доказом вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 зазначеним у постанові в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У випадку коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозиції суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою.
Окрім того позивач в своєму позові просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 частини 2 статті 222 КпАП України зазначено, що від імені внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України і накласти адміністративне стягнення мають право працівники Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
У зв’язку з чим розгляд питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції, тому в цій части позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вище викладене суд вважає, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 71, 100, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.280, 283, 284, 289 КпАП України, Правил дорожнього руху, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кременчука ГУМВС України в Полтавській області Бутенко Володимира Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 210268 від 28.09.2010 – залишити без задоволення.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя підпис:
Копія вірна:
СУДДЯ: