Справа № 2-495/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  «14» червня 2010 р.           Комінтернівський районний суд  

              Одеської області у складі:  

судді Доброва П.В.  

при секретарі Ємельяненко М.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  за участю третьої особи державної нотаріальної контори  Комінтернівського району Одеської області, про визнання правочину купівлі-продажу недійсним,  

ВСТАНОВИВ:  

  25.11.2008р. ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу недійсним.  

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були власниками (в рівних частках кожний) жилого будинку по АДРЕСА_1. 25.08.2007р. ОСОБА_3 помер. В процесі оформлення права на спадщину, ОСОБА_1 стало відомо, що 25.12.2005р. ОСОБА_3 продав 49/100 жилого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2. Письмової згоди на продаж частки жилого будинку ОСОБА_1 не давала. 08.02.2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду із уточненою позовною заявою, в якій зазначила державну нотаріальну контору Комінтернівського району Одеської області третьою особою та просила суд визнати правочин купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 29.12.2005р. державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Фьодоровим Є.А., недійсним; стягнути судові витрати з відповідача.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.  

  Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував з підстав, що 29.12.2005р. він з батьком, ОСОБА_3, уклав договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив 49/100 частин жилого будинку по АДРЕСА_1, розташовані на земельній ділянці площею 730 кв.м., наданій в оренду на підставі договору № 103 від 27.10.2005р. При укладенні договору купівлі-продажу були присутні ОСОБА_1, ОСОБА_6. 16.10.2006р. ОСОБА_2 отримав витяг про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно. 25.08.2007р. ОСОБА_3 помер. 26.03.2008р. ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину від Ѕ частини жилого будинку, яка є часткою від 51/100 частини жилого будинку по АДРЕСА_1. Загальна частка ОСОБА_2 в будинку склала 443/800, частка ОСОБА_1 склала 357/800. Загальна площа жилого будинку по АДРЕСА_1 становить 77,7 кв.м. ОСОБА_2 в квартирі 1 належить 41,4 кв.м. за договором купівлі-продажу. ОСОБА_1 належить 36,6 кв.м. у кв.2. ОСОБА_2 вважає, що з частки ОСОБА_1 ОСОБА_2 належить ј, що складає 9,15 кв.м та зазначає, що ця частка належить виділенню йому в натурі. Також ОСОБА_2 вважає, що йому повинна бути виділена ј частка господарських будівель і споруд та частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_1 належить зобов’язати не перешкоджати ОСОБА_2 та членам його сім’ї у користуванні земельною ділянкою та жилим будинком по АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні ОСОБА_2 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував з викладених вище підстав.  

  Представник третьої особи,   державної нотаріальної контори  Комінтернівського району Одеської області, до суду не з’явився, про місце та час  проведення судового засідання  був повідомлений  належний чином.  

  Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, а також витребувані документи, розглядаючи спір у межах заявлених вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.  

У відповідності до Свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 29.06.1951р., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружилися 29.06.1951р.  

Згідно зі Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим виконкомом Олександрівської сільської ради 27.08.2007р., ОСОБА_3 помер 25.08.2007р.  

Згідно з довідкою виконкому Олександрівської сільської ради № 1193 від 12.09.2008р., ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований в с.Олександрівка по АДРЕСА_1, по день смерті.  

Згідно з Договором купівлі-продажу від 29.12.2005р., посвідченим Фьодоровим Є.А., державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, р.№ 5060, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив 49/100 частин жилого будинку за адресою: с.Олександрівка, АДРЕСА_1, які складаються з однієї черепашникової будівлі, зазначеної на схематичному плані під літ. «А» житловий будинок, що складається з: 1-3 кухня, 1-4 житлова, 1-5 житлова, 1-6 кладова, 1-7 коридор; частини літ. «а» веранда, що складається з: 1-1 коридор, 1-2 веранда, загальною площею 41,4 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літ.літ. «Б»-гараж, «г» - веранда, «Е», «Ж», «З» - сараї, Ѕ частина ІІ брукування, Ѕ частина № 1-3 огорожа; відчужувані 49/100 частин жилого будинку з усіма господарчими будівлями та спорудами розташовані на земельній ділянці площею 730 кв.м., яка надана продавцю ОСОБА_3 в користування на підставі договору оренди № 103 від 27.10.2005р. по Олександрівській сільській раді.  

В тексті договору купівлі-продажу вказано, що вищезазначені 49/100 частин жилого будинку належать продавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 47 на жилий будинок з надвірними господарчими будівлями від 03.07.2000р., виданого виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення № 55 від 29.06.2000р., та рішення № 68 від 29.05.1996р., та зареєстрованого у Комінтернівському РБТІ 25.12.2000р.  

В період з 1996р. по грудень 2000р. ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_1  

Відповідно до ст.22 КпШС України, який був чинним на час набуття ОСОБА_3 права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, майно, нажите  подружжям  за  час шлюбу, є його спільною сумісною  власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.  

Згідно зі ст.24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане  ним  під  час шлюбу в дар або в порядку успадкування,  є власністю кожного з них.  

Докази того, що жилий будинок по АДРЕСА_1 було отримано ОСОБА_3 в дар або в порядку успадкування, відсутні. Отже, суд приходить до висновку, що жилий будинок по АДРЕСА_1 був спільним майном подружжя ОСОБА_3-ОСОБА_1.  

Відповідно до ч.1 ст.63 СК України, який діяв на час розпорядження ОСОБА_3 спільним майном подружжя (укладання ним договору купівлі-продажу від 29.12.2005р. частки жилого будинку по АДРЕСА_1), дружина  та  чоловік  мають  рівні  права  на   володіння, користування  і розпоряджання  майном,  що  належить  їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Згідно з ч.1-3 ст.65 СК України, дружина,  чоловік розпоряджаються майном,  що  є  об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При  укладенні договорів одним із подружжя вважається,  що він діє за згодою другого з подружжя.  Дружина,  чоловік має право на  звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого,  що укладений другим із подружжя без її,  його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів,  які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної  реєстрації, а  також договорів  стосовно  цінного  майна,  згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на  укладення  договору,  який  потребує  нотаріального посвідчення  і  (або)  державної реєстрації,  має бути нотаріально засвідчена.  

Згідно з ч.1 ст.657 ЦК України, договір     купівлі   -продажу   земельної   ділянки, єдиного майнового  комплексу,  житлового  будинку  (квартири)  або  іншого нерухомого майна  укладається  у  письмовій  формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Свою згоду в письмовій нотаріально посвідченій формі на укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки  жилого будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не надавала.  

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, з   міст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.  

Згідно з ч.1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.  

Отже, Д   оговір купівлі-продажу від 29.12.2005р., посвідчений Фьодоровим Є.А., державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, р.№ 5060, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив 49/100 частин жилого будинку за адресою: с.Олександрівка, АДРЕСА_1, підлягає визнанню недійсним.  

  Докази того, що ОСОБА_1 було до смерті чоловіка відомо про укладення ним 29.12.2005р. договору купівлі-продажу частки  жилого будинку по АДРЕСА_1, відсутні.  

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 26.03.2008р., виданого Фьодоровим Є.А., державним  нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, р.№ 705, на підставі ст.60 СК України, ОСОБА_1, яка є пережившим подружжям ОСОБА_3, належить право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу. Сумісне майно, право власності на яке в зазначеній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з 51/100 частини  жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с.Олександрівка, АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_1 переходить Ѕ частина від 51/100 частини вищезазначеного житлового будинку, що складається: 2-2 кухня, 2-3 кладова, 2-4 житлова; частина літ. «а» веранда, що складається: 2-1 веранда; загальною площею 36,6 кв.м, житловою площею 18,1 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літ «В» погріб, літ. «Г» літня кухня, літ. «Д» вбиральня, І цистерна, Ѕ частина брукування ІІ, Ѕ частина огорожі № 1-3.  

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2008р., виданого Фьодоровим Є.А., державним  нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, р.№ 707, на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем ѕ часток майна ОСОБА_3, є його дружина ОСОБА_1, в тому числі з урахуванням 2/4 часток спадкового майна, від яких відмовились ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з Ѕ частини від 51/100 частини  жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с.Олександрівка, АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_1 переходить 3/4 частини від Ѕ частини, яка є часткою від 51/100 частини вищезазначеного житлового будинку, що складається: 2-2 кухня, 2-3 кладова, 2-4 житлова; частина літ. «а» веранда, що складається: 2-1 веранда; загальною площею 36,6 кв.м, житловою площею 18,1 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літ «В» погріб, літ. «Г» літня кухня, літ. «Д» вбиральня, І цистерна, Ѕ частина брукування ІІ, Ѕ частина огорожі № 1-3.  

Згідно з технічним паспортом від 17.05.2008р., виготовленим КП «Комінтернівське РБТІ», частка ОСОБА_1 складає 357/800.  

На підставі Свідоцтва про право власності від 26.03.2008р. та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2008р., КП Комінтернівське РБТІ було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 357/800 будинку АДРЕСА_1 (витяг № 19057562 від 03.06.2008р.)  

  Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2008р., виданого Фьодоровим Є.А., державним  нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, р.№ 713, на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем ј частки майна ОСОБА_3, є його син ОСОБА_2 Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з Ѕ частини від 51/100 частини  жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с.Олександрівка, АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_2 переходить ј частина від Ѕ частини, яка є часткою від 51/100 частини вищезазначеного житлового будинку, що складається: 2-2 кухня, 2-3 кладова, 2-4 житлова; частина літ. «а» веранда, що складається: 2-1 веранда; загальною площею 36,6 кв.м, житловою площею 18,1 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літ «В» погріб, літ. «Г» літня кухня, літ. «Д» вбиральня, І цистерна, Ѕ частина брукування ІІ, Ѕ частина огорожі № 1-3.  

Згідно з технічним паспортом від 28.05.2008р., виготовленим КП «Комінтернівське РБТІ», частка ОСОБА_2 складає 443/800.  

Згідно з довідкою виконкому Олександрівської сільської ради № 706 від 23.07.2009р., ОСОБА_2 проживає в с.Олександрівка по АДРЕСА_1. Склад сім’ї: ОСОБА_6 – дружина, ОСОБА_12 – дочка, ОСОБА_13 – онук, ОСОБА_7 – онука.  

  Згідно з ч.1,2 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі. Особа,  яка  бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.  

ОСОБА_2 з зустрічним позовом до ОСОБА_1 не звертався.  

Суд, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, не надає правову оцінку обставинам та підставам набуття права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частки будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, оскільки вони не є предметом позову.  

  Керуючись ст.ст.4, 11, 60, 88, 107, 114, 169, 213-215 ЦПК України, ст.ст.16, 203, 215, 657 ЦК України, ст.ст. 22,24 КпШС України, ст.ст.63,65 СК України, суд –  

  В И Р І Ш И В:  

  Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,за участю третьої особи державної нотаріальної контори  Комінтернівського району Одеської області, про визнання правочину купівлі-продажу недійсним – задовольнити.  

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.12.2005р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений Фьодоровим Є.А., державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори, реєстровий № 5060.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 51,00 (п’ятьдесят одна) грн., та на оплату витрат ІТЗ судового процесу у розмірі 30,00 (тридцять) грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 163,15 грн. (сто шістдесят три грн. 15 коп.)  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Рішення  не  набрало  законної  чинності.        

Суддя:підпис  

Копія вірна  

  Суддя: