Справа № 6 – 22 / 10  

              У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

      26 листопада 2010 року                        Глухівський міськрайонний     суд Сумської області в складі: головуючого судді  Васяновича В.М.,  

  при секретарі  Воскобойник Н.І.,  

     з участю заявника ОСОБА_1,  

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за заявою  ОСОБА_1               - про відмову від примусового виконання рішення Глухівського міськрайонного суду  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  10 листопада 2010 року начальник відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції передав до Глухівського міськрайонного суду заяву стягувачки ОСОБА_1 про відмову від примусового виконання рішення Глухівського міськрайонного суду від 01 жовтня 2004 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3  

В судовому засіданні стягувачка ОСОБА_1 підтримала заяву про відмову від примусового виконання, пояснивши її подання тим, що на даний час боржник ОСОБА_3 добровільно і своєчасно надає матеріальну допомогу на утримання їх сина ОСОБА_4.  

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, що не заперечує проти визнання відмови ОСОБА_1 від примусового стягнення з нього аліментів.    

В суді державний виконавець Кучерина Т.А. пояснила, що дійсно ОСОБА_3 своєчасно сплачував аліменти на користь стягувачки і заявила, що не заперечує проти задоволення заяви  ОСОБА_1  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення стягувачки, думку державного виконавця, суд вважає, що є підстави прийняти відмову стягувачки від примусового виконання рішення суду, виходячи з наступного.  

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Глухівського міськ-районного суду від 01 жовтня 2004 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.  

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 372 ЦПК України суд має право перевірити і не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього кодексу.  

Як убачається з пояснень стягувачки ОСОБА_1, вона довіряє боржнику ОСОБА_3, який добровільно і своєчасно надає  допомогу на утримання сина.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відмова стягувачки від примусового виконання не суперечить закону і не порушує прав чи свобод інших осіб, в тому числі прав неповнолітньої дитини.  

На підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 209-210, 372 ЦПК України, суд,  -  

  У Х В А Л И В :  

  Прийняти відмову стягувачки ОСОБА_1 від примусового виконання рішення Глухівського міськрайонного суду від 01 жовтня 2004 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 як таку, що не суперечить закону і не порушує прав чи свобод інших осіб, в тому числі прав неповнолітньої дитини.  

Суддя