Справа  № 2 - 827  

2010 року  

    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

13 грудня 2010 року  Косівський районний суд Івано-Франківської області          в складі головуючого  судді: Бельмеги М.В.  

  секретаря: Сусак В.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачки про припинення права на частку у спільному майні.    

В судовому засіданні  представник позивачів позов підтримав та суду пояснив, що сторони по справі, є співвласниками житлового будинку та господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1. Раніше, дане нерухоме майно належало батькам позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу  між батьками позивачів, було проведено поділ цього майна: ОСОБА_4 отримала у власність 49/100 частин цього майна, а ОСОБА_5 отримав 51/100 його частки. У 2002 році ОСОБА_4 подарувала своїм дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 49/100 часток цього будинковолодіння. Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його дружина, відповідачка по справі ОСОБА_3, як спадкоємці за законом, успадкували його частку у цьому майні у рівних долях по 1/3 цієї частки. На даний момент ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому нерухомому майні належить 83/100 часток, а відповідачці ОСОБА_3 всього 17/100 його часток. Їхнє спільне володіння та користування цим майном є неможливим. Частка відповідачки в майні є незначною і не може бути виділена в натурі. Позивачі по справі згідні вартість 17/100 частки у майні відшкодувати ОСОБА_3 грошовими коштами. Просить позов задоволити.  

Відповідачка по справі ОСОБА_3 позов визнала частково та суду пояснила, що вона також вважає, що спільне користування та володіння цим майном є не можливим. Однак не згідна з висновком експерта в частині вартості майна, так як ним не було взято до уваги при визначенні вартості все майно, яке відноситься до 51/100 частин. Все ж таки вона прожила тривалий час з покійним ОСОБА_5 у шлюбі, і за час спільного проживання достатньо було витрачено, як фізичної праці так і матеріальних витрат, як на утримання будинковолодіння, так і на добудови та капітальні ремонти. Тому з такою вартістю частини майна вона погодитися не може. Просить суд збільшити суму відшкодування за належну їй частку в майні.  

Вислухавши пояснення сторін     та вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити.  

Судом встановлено, що сторони по справі, позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачка - ОСОБА_3 є співвласниками будинковолодіння, що в АДРЕСА_1.  

Дане будинковолодіння належало батькам позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і після їх розлучення ОСОБА_4 отримала 48,78/100 (49/100) частин цього майна, а ОСОБА_5 отримав 51/100 його частки.  

На підставі договору дарування житлового будинку від 02.10.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу за реєстраційним номером 2189, ОСОБА_4 подарувала своїм дітям, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 48,78/100 (49/100) частин цього будинковолодіння.  

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 одружився вдруге з відповідачкою ОСОБА_3  

Батько позивачів ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про, що свідчить свідоцтво про смерть виданого 28.11.2005 року. Після його смерті ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємці за законом, успадкували належну йому частку у майні, тобто 51/100 частини будинковолодіння, у рівних долях по 1/3 цієї частки.  

В загальному, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нерухомому майні належить 83/100 часток, а ОСОБА_3 17/100 його часток.  

У відповідності до вимог ч.1 ст.365 ЦК України п   раво особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; спільне володіння і користування майном є неможливим;    таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.  

Як вбачається з висновку експерта №101 судової будівельно-технічної експертизи від 05.07.2010 року, дійсна ринкова вартість 51/100 частки житлового будинку, господарських споруд та будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 – і за життя належала ОСОБА_5 становить 74876грн. 00коп. Дійсна ринкова вартість 1/3 (17/100) цієї частки житлового будинку, господарських споруд та будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 24959грн. 00коп. Реальний поділ і виділення 17/100 частки житлового будинку, господарських споруд та будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 технічно не можливий.  

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив свій висновок, та пояснив, що при проведенні будівельно-технічної експертизи він особисто на місці проводив огляд, обміри майна, яке підлягало експертному дослідженню. При визначенні вартості 1/3 частки у спірному майні, яке належить ОСОБА_3, він керувався відповідними методиками.  

За таких обставин суд вважає, що   частка в майні, тобто 17/100 частини будинковолодіння, яке належить ОСОБА_3, є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном сторонами є неможливим, а тому     таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї   .  

  Крім того, позивачами внесено на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області грошові кошти в сумі 24959грн. 00коп., які відповідають висновку експерта про вартість 17/100 частин спірного будинковолодіння, та які слід віднести в користь відповідачки ОСОБА_3  

На підставі ст.365 ЦК України та керуючись ст. ст. 213- 215 ЦПК України, суд ,-  

          В И Р І Ш И В :  

  Позов задовольнити.  

Припинити право ОСОБА_3 на 17/100 часток у житловому будинку та господарських будівлях та спорудах, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 17/100 часток у житловому будинку та господарських будівлях та спорудах, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

В рахунок відшкодування вартості 17/100 часток в майні, грошові кошти в сумі 24959грн. 00коп.,  які знаходяться на депозитному рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, віднести в користь ОСОБА_3.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом  десяти днів з дня його проголошення.  

  Суддя: