Справа № 1-181  

2010 рік  

  В  И  Р  О  К  

Іменем         України  

  04 жовтня 2010 року                                                                         м. Косів  

Косівський районний суд  Івано-Франківської області  

в складі: головуючого судді – Бельмега М. В.,  

секретаря – Сусак В.М.  

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення :  

ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, одруженого,  приватного підприємця, раніше не судимого, за ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України;  

ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та  жителя АДРЕСА_2, українця, гр.України, одруженого,  не працюючого, раніше не судимого, за ч.1 ст.126 КК України, -  

  в с т а н о в и в :  

    ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та легкі тілесні ушкодження.  

ОСОБА_4 за скаргою потерпілого ОСОБА_3 обвинувачується в умисному нанесенні удару, яким завдано фізичну біль.  

  Так, 28 січня 2010 року біля 16год. 00хв. в АДРЕСА_3, біля магазину, власником якого є ОСОБА_3, в процесі конфлікту ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_4 удари по голові. В результаті цих дій ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців, крововиливу під кон’юнктиву лівого очного яблука. Тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи, у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, а тілесне ушкодження у вигляді крововиливу під кон’юнктиву лівого очного яблука відноситься до легких тілесних ушкоджень.  

Зі скарги ОСОБА_3 вбачається, що  28 січня 2010 року біля 16год. 00хв. в с.Старі Кути, Косівського району, знаходячись на подвір’ї магазину, який належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 наніс останньому удар кулаком  в ділянку шиї, завдавши фізичну біль.  

Потерпілий – підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.126 КК України не визнав та суду дав покази про те, що  

28 січня 2010 року він зі своїми друзями із Іспанії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли в магазин власником якого є ОСОБА_3. Він запропонував їм випити пива, але вони відмовились мотивуючи тим, що пиво не п’ють, тоді він замовив у продавця пляшку вина і купив чотири пляшки пива, щоб пригостити хлопців, які на той час перебували в магазині. Пізніше ОСОБА_3 пригостив їх  пляшкою горілки, та випив з ними також. Він з ОСОБА_3 за все розрахувався, як за вино так і за горілку. Після цього вони вийшли на вулицю. Він хотів з ОСОБА_3 попрощатися, а він поставив претензії, що він не оплатив за вино. Вийшовши на вулицю, біля магазину, ОСОБА_3 підійшов до нього і ударив три рази. У магазині сварок чи суперечок  не було, він не ображав нецензурними словами ОСОБА_3 та не наносив йому удари. В той же день він звернувся за медичною допомогою в Косівську ЦРЛ.   На наступний день він   пройшов судово-медичне обстеження в лікарні. Він відмовився лягати в лікарню, оскільки мав квиток на 30 січня 2010 року для поїздки до Іспанії. Вже перебуваючи за кордоном, в  Іспанії, він звертався в лікарню. В зв’язку з нанесеною йому травмою, до 23 березня 2010 року перебував на лікуванні, а тому втратив свій заробіток, який становить 2100 євро. Просить суд виправдати його за ч.1 ст. 126 КК України та  визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину за ч.1 ст.125 та ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у межах санкції статті. Цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задоволити. В позові ОСОБА_3 до нього відмовити.  

Підсудний-потерпілий ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України не визнав і суду показав, що 28.01.2010 року він торгував у власному магазині, що знаходиться в АДРЕСА_3. Близько 16 год. цього дня прийшов у магазин   ОСОБА_4 зі своїми двома колегами з Іспанії. Вони пили пиво, вино і він поставив для ОСОБА_4 та його друзів пляшку горілки. Він також випив з ними один раз горілки. ОСОБА_4 прийшов у магазин уже випивший, почав виражатися нецензурною лайкою,лізти за прилавок, брати їжу. Його друзі хотіли забрати його, але він з ними не пішов. Він впросив ОСОБА_4 вийти на вулицю, та вийшов за ним. На вулиці ОСОБА_4 вдарив його кулаком у ділянку  шиї, спричинивши йому біль. Захищаючись він відштовхнув ОСОБА_4, і він упав до автомобіля. Він не наносив ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Вважає, що пред’явлене йому обвинувачення є несправедливим. ОСОБА_4 ображав його нецензурною лайкою в його ж магазині і він його відштовхнув, але не збирався його бити, оскільки не може вчиняти так із людьми, котрі приходять до нього в магазин. Просить суд його виправдати, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити покарання в межах санкції статті. Цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення шкоди заподіяної злочином задоволити, оскільки він переніс моральні страждання, а також було здійснено посягання на його власність, а у позові ОСОБА_4 до нього відмовити так як не має жодних доказів про втрачену заробітну плату та інших збитках.  

Вина підсуднього ОСОБА_3 доведена повністю показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків та матеріалами справи.  

Так, свідок ОСОБА_8 дала суду показання про те, що   ОСОБА_4 є її сином. Вона перебувала в сина дома, коли він прийшов побитий з магазину. Гості з Іспанії говорили, що він з ОСОБА_3 розрахувався чесно, ще заплатив на 10 гривень більше. У сина було пошкоджене око. Око було спухле і кроваве. Син сказав, що його вдарив ОСОБА_3Один іспанець розуміє і розмовляє українською мовою і він їй розповідав про ті події. Вона не була очевидцем події.  

Свідок   ОСОБА_9   суду показала про те, що   ОСОБА_4 є її зятем. 28 січня 2010 року до них в гості приїхали іспанці, зять пішов показати їм природу і потім вони зайшли в магазин до ОСОБА_3 Коли ОСОБА_4 прийшов додому, то він був сильно побитий. Він пояснював, що вони з іспанцями прийшли в магазин до ОСОБА_3,де він купив пиво та пляшку вина. Іспанець розповідав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_3 пили горілку до того як вони і зять зайшли в магазин.  

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 суду показав, що вони того дня сиділи в магазині, який належить ОСОБА_3 і пили спиртні напитки цілий день. Він не бачив самої сутички між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 зайшов з іспанцями в магазин, то вони всі пили пиво і ОСОБА_3 також. Він не пам’ятає чи ОСОБА_4 ліз за прилавок бо всі були в нетверезому стані і він не звертав уваги хто що говорив та робив. Він з кумом вийшов надвір поговорити, потім побачили, що ОСОБА_4 піднявся з землі, його обличчя було закривавлене, і пішов додому.  

Так, свідок ОСОБА_11  дав суду показання про те, що 28.01.2010 року його зять, ОСОБА_4, прийшов додому закривавлений. Він взяв автомобіль і відвіз його в Косівську ЦРЛ. Разом з ними в лікарню їхали мама та сестра ОСОБА_3 Мама ОСОБА_3 говорила, щоб він заплатив гроші за лікування, а пізніше ОСОБА_3 поверне витрачені кошти. Чекав у лікарні приблизно 2,5 години, оскільки око ОСОБА_4 зашивали. Потім привіз його додому. Зять розказував, що хотів обняти ОСОБА_3 щоб попрощатися, а ОСОБА_3 впав та його вдарив. Він не вникав у подробиці тих подій.  

ОСОБА_12, допитаний в якості експерта, суду показав, що він проводив судово-медичне обстеження ОСОБА_4 Під час проведення експертизи у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців, крововиливу під кон»юктиву лівого очного яблука. ОСОБА_4 могли бути нанесені тілесні ушкодження по обличчю нападником ззаді. Такі тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні до землі, і малоймовірно одержання їх при падінні на автомобіль, так як, при падінні обличчям до твердої поверхні в першу чергу тілесні пошкодження були б на носі.    

  Про вину підсудного ОСОБА_3 свідчать також:  

  -   Довідка Управління МВС України в Івано-Франківській області Косівського РВУ МВС № 1934 від 22.03.2010р., яка свідчить про те, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження, засвідчені актом судово-медичного обстеження №85/25-Д від 16.03.2010р.     (а.с. 5);  

-  Висновок експерта № 270/85/25-Д-Е від 26.08.2010р. згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження     у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців, крововиливу під кон’юнктиву лівого очного яблука. Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, а тілесне ушкодження у вигляді крововиливу під кон’юнктиву лівого очного яблука відноситься до легких тілесних ушкоджень     (а.с.26-27);  

- Адміністративна справа №225 відносно гр. ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП, з якої вбачається, що 28.01.2010 року біля 15год.30хв. в с.Старі Кути гр.ОСОБА_3 вчинив хуліганські дії щодо гр.ОСОБА_4, за вчинене правопорушення притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51грн.  

  З оглянутого в судовому засіданні відмовного матеріалу №125 по повідомленню гр.ОСОБА_9, вбачається, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено, оскільки подія відбувалась в нічний час та громадський порядок в с.Старі Кути діями ОСОБА_3 грубо порушений не був, а тому в даному випадку відсутній склад злочину передбачений ст.ст. 129, 296 КК України, однак вбачаються ознаки злочину за ст.125 КК України.  

  Дослідивши в судовому засіданні всі зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що пред’явлене обвинувачення ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не знаходить свого підтвердження.  

Так свідок ОСОБА_14 суду показав, що 28.01.2010 року, він перебував у с. Черганівка, Косівського району. Поступив виклик про порушення правопорядку в с.Старі Кути. Коли прибув на місце події, то самої сутички вже не бачив, але він по даній справі збирав матеріали, допитував очевидців. Про те, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 бесіди не було. Якщо би ОСОБА_3 говорив, що його вдарили, то це пояснення було б відображено в протоколі. Пізніше був складений адміністративний протокол та винесено постанову  про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.  

Крім того, обвинувачення ОСОБА_3 ґрунтується тільки на його показах, які нічим не підтверджуються,  оскільки свідки які були присутні в той час не бачили, щоб ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 Як вбачається з  матеріалів відмовного матеріалу № 125, з пояснень ОСОБА_3, даних під час проведення дізнання дільничним інспектором, сам ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 його штовхнув і він упав, а коли він піднявся то вдарив ОСОБА_4 два рази кулаком у обличчя, таке ж пояснення дав і ОСОБА_10  

Таким чином, ОСОБА_4 не наносив умисно ОСОБА_3 удару, який би завдав фізичного болю, а тому не вчинив злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України.  

Оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності, суд вважає вину ОСОБА_3 у   спричиненні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я та легких тілесних ушкоджень доведеною повністю  .  

Дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 та ч.2 ст.125 КК України кваліфіковано вірно, так як він 28 січня 2010 року біля 16год. 00хв. в АДРЕСА_3, біля магазину, власником якого є ОСОБА_3, в процесі конфлікту ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_4 удари по голові. В результаті цих дій ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійних ран верхньої губи з наявністю садна та крововиливу, забійної рани лівого ока з наявністю травматичного набряку м’яких тканин та синців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, та крововиливу під кон’юнктиву лівого очного яблука, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.  

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 слід задоволити частково, стягнувши з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 21496грн. 80коп. втраченого заробітку та 1000грн. моральної шкоди.  

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки вини у вчиненні злочину ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 не доведено.  

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд врахував ступінь суспільної небезпеки, наслідки скоєного злочину, обставини справи, особу підсуднього, раніше не судимого.  

Обставин, що обтяжують вину підсуднього суд не знаходить.  

  На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323-327 КПК України суд,-  

з а с у д и в :  

  ОСОБА_4   по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, визнати невинним і по суду виправданим за відсутністю в його діях складу злочину.  

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.125 та ч.2 ст.125  КК України та обрати покарання:  

-   за ч.1 ст.125 КК України – штраф у розмірі 850грн.  

-   за ч. 2 ст.125 КК України – 200 (двісті) годин громадських робіт.  

На підставі ст.70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_3 призначити – 850грн. штрафу та 200 (двісті) годин громадських робіт.  

  Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4   21496грн. 80коп. втраченого заробітку та 1000грн. моральної шкоди.  

  В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди заподіяної злочином - відмовити.  

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення.  

Суддя: