Справа № 2-472/2010 Категорія-36

  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

16 грудня 2010 року      місто Житомир

 Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді      Полонця С.М.

 з участю секретаря с/з      Зінчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

  ВСТАНОВИВ:  

             Беручи до уваги, що виготовлення мотивованого рішення суду потребує значного часу відповідно до ст. 209 п.3 ЦПК України суд оголошує його вступну та резолютивну частини.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1267, 1268, 1270 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 ,   суд –

  ВИРІШИВ:  

 У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:                                                                                                                            

             Справа № 2-472/2010 Категорія-36

  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

16 грудня 2010 року      місто Житомир

 Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді      Полонця С.М.

 з участю секретаря с/з      Зінчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач звернулася з позовом до суду, який у подальшому уточнила та в остаточному варіанті просить суд визнати за нею право власності на ј частину будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Житомирі та продовжити термін придатності довідки з БТІ, посилаючись на те, перебуваючи з її матір»ю у шлюбі ОСОБА_5 придбав частину будинку. Позивач та відповідачі, діти ОСОБА_5, після смерті батьків звернулися з заявами до нотаріальної контори про вступ у спадщину. Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була відкрита без врахування права позивача на спірний будинок.

Відповідачі звернулися до позивача із зустрічним позовом, який у подальшому уточнили та в остаточному варіанті просять суд визнати за ними право власності по 3/16 частин вищевказаного будинку за кожним та залишити у власності позивача 1/8 частини вказаного будинку. При цьому посилаються на те, що Ѕ частина вказаного будинку була придбана батьком під час перебування у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідачі у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та просила відмовити у задоволенні зустрічного позову, після перерви в судове засідання не з»явилася, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надала.

В судовому засіданні відповідачі та їх представник заперечували щодо задоволення позову та просили задовольнити зустрічний позов, з підстав викладених у ньому.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, відповідно до договору купівлі-продажу від 11.01.1988р. купив Ѕ частину жилого будинку по АДРЕСА_1 у м. Житомирі.

Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім»ю України, яка була чинною на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.12.2007р. ОСОБА_5 самовільно побудовано веранду літ. «а1», сарай літ. «К» та гараж літ. «Л» за вказаною адресою.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1., яка до дня своєї смерті та протягом шести місяців після цього проживала сама у АДРЕСА_2, Житомирської області.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_6, у встановлений законом строк, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася її дочка ОСОБА_2

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2., який на день смерті проживав по АДРЕСА_1/2 разом з позивачем та відповідачами.

Після смерті ОСОБА_5, у встановлений законом строк, до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися його сини – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв»язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.  

Таким чином, судом встановлено, що сторони по справі, у встановленому законом порядку після смерті батьків, звернулися до нотаріальної контори з письмовими заявами про прийняття спадщини після смерті батьків, а тому є такими, що прийняли спадщину після їх смерті. Доказів звернення сторін до нотаріуса з заявами про отримання свідоцтв про право на спадщину за законом та отримання відмови нотаріуса в оформленні спадщини, сторонами по справі в судовому засіданні не надано. Умови для одержання сторонами в нотаріальній конторі свідоцтв про право на спадщину з визначенням належних їм часток у спадщині наявні, а тому позовні вимоги позивача та відповідачів про визнання за ними права власності не підлягають до задоволення.

Також не підлягає до задоволення позовна вимога ОСОБА_2 про продовження терміну придатності довідки БТІ, оскільки це питання віднесено до компетенції самого БТІ та позивачем не надано доказів наявності спору з приводу цього питання з вказаним органом.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1267, 1268-1270 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 ,   суд –

  ВИРІШИВ:  

 У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: