Справа № 2А-1180/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Ковель 07 грудня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючої – судді Луньової Т.М.., розглянувши в приміщенні Ковельського міськрайонного суду в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області про зобов'язання вчинити дії , -
в с т а н о в и в :
Позивач зазначив, що він є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому має отримувати державну пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просить визнати дії відповідача протиправними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, а саме, починаючи з 01 жовтня 2009 року , нараховувати та виплачувати основну та додаткову пенсії відповідно до вказаних статей, з урахуванням виплачених сум та здійснювати нарахування та виплату пенсії і в подальшому.
Адміністративний позов подано у строк, установлений законом, в частині вимог за період, починаючи з 18 травня 2010 року.
В частині вимог за період з 01 жовтня 2009 року по 17 травня 2010 року включно позов подано поза межами вказаного строку, а тому в цій частині вимог ухвалою суду від 18 листопада 2010 року залишений без розгляду.
Відповідач позов не визнав повністю і заперечив його тим, що доводи позивача необгрунтовані і підстав для перерахунку та виплати йому згаданих пенсій в інших розмірах немає.
Адміністративний позов слід задовольнити частково. В частині вимог нарахування та виплати позивачу державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року (відповідно до позовних вимог) -задовольнити, а врешті позовних вимог (щодо вимоги на майбутнє) відмовити з наступних підстав.
Позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом третьої групи.
Відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла у періоді, починаючи з 18 травня 2010 року до 18 листопада 2010 року, особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалідам третьої групи, призначається державна пенсія по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач у зазначеному ним періоді і зараз має право на виплату йому згаданих пенсій у вказаному розмірі.
Однак, ці пенсії виплачуються йому в меншому розмірі.
Наведені відповідачем підстави для такої виплати необґрунтовані.
Обов’язок призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема підвищення до неї, покладений на відповідача ( пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 8-2).
Розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст.5 цього Закону). І цей розмір визначений абзацом першим частини першої ст.28 цього Закону - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки вказаний розмір визначений законом, відповідач не вправі був керуватися для його визначення нормативно-правовими актами з меншою, ніж закон, юридичною силою, зокрема, постановами Кабінету Міністрів.
Положення частини третьої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування абзацу першого частини першої цієї ж статті для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки законом не встановлено іншого, ніж у вказаному абзаці, способу такого обрахування.
До того ж, пенсія позивачу призначалася не лише на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а й на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.3 ст.54, останній абзац ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Отже, виходячи з викладеного, розмір мінімальної пенсії за віком, а отже, розмір належної позивачу до виплати основної та додаткової пенсії ніяким чином не міг і не може визначатися нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, а лише законом, до того ж, існують закони, які дають змогу такий розмір визначити.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином відповідач діяв неправомірно і порушив право позивача на отримання пенсії та додаткової пенсії у належному розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача, за період з
18 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року, нараховувати та виплачувати
ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обчислюються відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням виплачених сум.
Що стосується вимог позивача про зобов*язання відповідача здійснювати нарахування і виплату підвищення саме в такому розмірі і в подальшому , то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки предметом судового захисту можуть бути лише порушені, невизнані, оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній, прогнозування можливості порушення зі сторони відповідача в майбутньому є передчасним.
Керуючись ст.11, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.50, 54, 55, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.2 ст.5, ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області в частині ненарахування та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії як особі, постраждалій від аварії на ЧАЕС з 18 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Ковелі Волинської області ОСОБА_1 за період з 18 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року , нарахувати та виплачувати державну пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обчислюються відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанову виконати негайно.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧА Т.М.Луньова