Справа №  2-561/10  

  УКРАЇНА  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 24 грудня 2010  року       Царичанський районний суд Дніпропетровської області  у складі:

      головуючого    -       судді Ритова В.І.

при секретарі   -           Бережній О.В.

розглянувши у  відкритому судовому  засіданні  в   залі суду   смт. Царичанка  Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради,  про визнання  заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно, як спадкоємець за заповітом,

         В С Т А Н О В И В :  

      ОСОБА_1  звернулася з позовом до Китайгородської сільської ради,  про визнання  заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно, як спадкоємець за заповітом.

 В обґрунтування позовних вимог вказала, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її чоловік ОСОБА_2, який проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1   Царичанського району  Дніпропетровської області. Після його смерті залишилась спадщина, яку вона прийняла.  Житловий будинок з господарчими спорудами за вищевказаною адресою, та земельна ділянка площею – 1,8733 га, розташована на території Китайгородської сільської ради, яка належала покійному на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 099600, вартістю 19150 грн. Третя особа  по справі це   донька покійного ОСОБА_2 та позивачки -  ОСОБА_3.

 28 вересня 2009 року нотаріус Царичанської нотаріальної контори виніс постанову  про відмову у вчиненні нотаріальних дій, мотивуючи тим, що відсутні правоустановчі документи на будинок, та в заповіті від 18.03.2006 року посвідченого в Китайгородській сільській раді, зареєстрований за № 22 є виправлення, а також заповіт посвідчений секретарем, а не посадовою особою виконавчого комітету сільської ради. Ці обставини примусили  позивача  звертатись до суду.  

 З  ОСОБА_2 позивачка зареєструвала шлюб 14.02.1967 року. У вересні 1989 року покійний  отримав дозвіл на побудову будинку. Цю обставину підтверджує архівна довідка про витяг з рішення виконкому Царичанської районної ради. За спільні кошти ними був збудований вищезазначений будинок, але покійний не отримав свідоцтво на право власності, з документів  мається  тільки технічний паспорт на будинок.  

 Заповіт являється дійсним, так як воля покійного була, щоб його дружина ОСОБА_1 отримала після його смерті все належне йому майно. Заповіт завірений секретарем виконкому Китайгородської сільської ради, у заповіті помилково вказано, що заповіт завірений секретарем Китайгородської сільської ради – Ткаченко Лідією Іванівною, яка на день посвідчення заповіту займала посаду секретаря виконкому Китайгородської сільської ради. Осіб, які б мали право на обов”язкову частку в майні немає, позивачка єдиний спадкоємець за заповітом.      

 Прохає визнати дійсним  заповіт ОСОБА_2  від 18.03.2006 року, посвідчений Китайгородської сільською радою та  зареєстрований в реєстрі за № 22,    право власності  на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Царичанського району Дніпропетровської області, та  земельну ділянку площею 1,8733 га, розташований на території Китайгородської сільської ради, кадастровий № 1225682000-01-002-0369, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 099600.

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала  в повному обсязі.

 Представник відповідача  в судове засідання не з»явився, до суду надійшла заява з проханням розглянути дану справу у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнають  в повному обсязі.

Третя особа  по справі  -  ОСОБА_3 -   дочка покійного ОСОБА_2    та позивачки   ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог не заперечує.

 Суд, заслухавши пояснення позивача,  перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

 Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

 Відповідно до ст. 1241 ЦК України  малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов”язкова частка).

 У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер  чоловік позивачки  ОСОБА_2,   (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1,  а.с. -7),  який проживав разом  з  нею за адресою: АДРЕСА_1   Царичанського району  Дніпропетровської області, згідно довідки  Китайгородської сільської ради (а.с.-8).  Після його смерті залишилась спадщина, яку вона прийняла.  Житловий будинок з господарчими спорудами за вищевказаною адресою, та земельна ділянка площею – 1,8733 га, розташована на території Китайгородської сільської ради, яка належала покійному на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 099600, вартістю 19150 грн. (а.с. – 15)

 28 вересня 2009 року нотаріус Царичанської нотаріальної контори виніс постанову  про відмову у вчиненні нотаріальних дій, мотивуючи тим, що відсутні правоустановчі документи на будинок, та в заповіті від 18.03.2006 року посвідченого в Китайгородській сільській раді, зареєстрований за № 22 є виправлення, а також заповіт посвідчений секретарем, а не посадовою особою виконавчого комітету сільської ради. Ці обставини примусили  позивача  звертатись до суду.  

 З  ОСОБА_2 позивачка зареєструвала шлюб 14.02.1967 року. (а.с. – 8) У вересні 1989 року покійний  отримав дозвіл на побудову будинку. Цю обставину підтверджує архівна довідка про витяг з рішення виконкому Царичанської районної ради. (а.с. 10). За спільні кошти ними був збудований вищезазначений будинок, але покійний не отримав свідоцтво на право власності, з документів  мається  тільки технічний паспорт на будинок. (а.с. 11)

 Заповіт являється дійсним, так як воля покійного була, щоб його дружина ОСОБА_1 отримала після його смерті все належне йому майно. Заповіт завірений секретарем виконкому Китайгородської сільської ради, у заповіті помилково вказано, що заповіт завірений секретарем Китайгородської сільської ради – Ткаченко Лідією Іванівною, яка на день посвідчення заповіту займала посаду секретаря виконкому Китайгородської сільської ради.(а.с. 14).      

      Позивач ОСОБА_1  - єдиний спадкоємець за заповітом, а тому позовні вимоги  ОСОБА_1 про визнання  заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно, як спадкоємець за заповітом  підлягають задоволенню.

 На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 331, 1233, 1241  ЦК України, ст.ст. 213-215, 218  ЦПК України, суд

               В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

      Визнати заповіт  ОСОБА_2  від 18 березня 2006 року,  посвідчений  Китайгородською сільською радою, зареєстрований в реєстрі за № 22 – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок с господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Царичанського району Дніпропетровської області, та право  на земельну ділянку площею 1,8733 га, яка  розташована  на території Китайгородської  сільської ради, кадастровий номер № 1225682000-01-002-0369, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 099600.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі апеляції в 10-денний строк.

Головуючий:                                                                                               В.І. РИТОВ