Справа № 2-2654/2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року Якимівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Куценко О.О.
при секретарі - Павленко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В позовній заяві зазначено що, в жовтні 2008 року позивачка та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики коштів. У той же день позивачка передала відповідачу 2000 гривень, які він зобов’язався повернути через декілька тижнів. У зазначений термін відповідач боргу не повернув, став уникати зустрічі з позивачкою. На її неодноразові пропозиції зустрітися з приводу виконання своїх зобов’язань, відповідач відмовлявся, пояснюючи небажання зустрітися відсутністю коштів. 22 травня 2009 року позивачка зустріла відповідача ОСОБА_2, але борг він їй не повернув, пояснюючи тим, що не має коштів. Але пообіцяв повернути борг через п’ять днів, та на підтвердження цього написав розписку, в якій зобов’язався повернути борг 27 травня 2009 року. Тому, позивачка вважає, що ОСОБА_2, повинен їй повернути суму коштів в розмірі 2335,23 грн., яка складається з: 200 х 1,005 х 1,011 х 0,998 х 1,008 х 1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,011 = 229,31 грн. – сума інфляції; 2000 + 229,31 = 2229,31 грн. – сума з урахуванням інфляції; 2230 х 3% річних = 105,925 – 3% річних за 19 місяців; 2000+229,31+105,92=2335,23 грн. – загальна сума боргу. Борг відповідача підтверджується розпискою про отримання грошових коштів від 22 травня 2009 року.
В зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд визнати договір позики укладений між нею та ОСОБА_2 таким, що є укладеним. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь борг за договором позики в сумі 2335,23 (дві тисячі триста тридцять п’ять) грн.. 23 коп. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати у сумі 171 гривень. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 300 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі, суд вважає за можливе на підставі ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, а саме:
- копію розписки ОСОБА_2 про зобов’язання повернути грошовий борг 27 травня 2009 року, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом (ч. І ст. 218 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. І ст. 1049 ЦК У країни).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. І ст.1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексі інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, судом встановлено, що в 22 травня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 передала у борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2000 грн. Відповідач отримав зазначені грошові кошти, та зобовязався повернути грошові кошти у строк до 27 травня 2009 року. На підтвердження цього відповідач власноручно написав розписку.
Так досліджена в судовому засіданні розписка, яка власноручно підписана відповідачем підтверджує той факт, що відповідач дійсно грошові кошти зобовязується повернути в строк до 27 травня 2009 року. Розписка власноручно підписана відповідачем ОСОБА_2 Розписка позичальника ОСОБА_2, є борговим документом, що підтверджує укладання договору позики.
Так, відповідач не виконав в встановлений термін грошові зобов’язання, передбачені договором, в наслідок чого з’явилася заборгованість в розмірі 2335,23 грн., яка складається з: 200 х 1,005 х 1,011 х 0,998 х 1,008 х 1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,011 = 229,31 грн. – сума інфляції; 2000 + 229,31 = 2229,31 грн. – сума з урахуванням інфляції; 2230 х 3% річних = 105,925 – 3% річних за 19 місяців; 2000+229,31+105,92=2335,23 грн. – загальна сума боргу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обгрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 218, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Визнати договір позики укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким, що є укладеним.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 2335,23 (дві тисячі триста тридцять п’ять) грн.. 23 коп.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 171 гривень, з яких - 51 гривень - держмито, 120 гривень — плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 300 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.
Суддя: