Справа № 2 – 5433  

2010 рік  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      21 грудня 2010   року                      Ялтинський міський суд Криму

 у складі судді:                                    ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ  Г.С.

при секретарі:                                    КАЗАЧЕНКО Ю.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом

 ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Масандрівська селищна Рада про усунення перешкод в користуванні майном,  

  В С Т А Н О В И В   :

      Позивач  просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 12 розташованою за адресою: АДРЕСА_1,  шляхом демонтажу відповідачкою огорожі сітки - рабиці.

 Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2  самовільно зайняла земельну ділянку, цільовим призначенням якої є проїзд до його земельної ділянки та огородила її сіткою – рабіцею,  через що він позбавлений  можливості доступу до свого майна.  

 Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що на підставі рішення Масандрівської селищної Ради ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку схеми Генерального плану, що розташований біля її будинку АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування гаражу, і саме цю земельну ділянку огороджено сіткою «рабіцею». Щодо проїзду до земельної ділянки № 12 та № 13 в АДРЕСА_1, то він  вже існує і огорожа ОСОБА_2 його не зачіпає.

 Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи сповіщений належним чином, причин неявки суду не представив.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Масандра, смт. Совєтське, ділянка № 12, на підставі державного акту на землю від 20 травня 2009 року (а.с. 10).

ОСОБА_2 на підставі рішення Масандрівської селищної Ради 39-ї сесії, 5-го скликання від 06 серпня 2010 року даний дозвіл на розробку схеми Генерального плану земельної ділянки, що розташована біля будинку АДРЕСА_1, приблизним розміром 0,01 га, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу (а.с. 31)  

 З матеріалів справи вбачається, що  державним інспектором відділу Державної земельної інспекції управління Держкомзему в м. Ялта був складений  акт перевірки дотримання вимог ОСОБА_2 земельного законодавства від 22 вересня 2010 року, виданий на її ім’я припис № 0000207 від 15 жовтня 2010 року щодо усунення порушень, відносно неї складений протокол про адміністративне правопорушення № 0000207 від 15 жовтня 2010 року, та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за порушення вимог земельного законодавства (а.с. 12-15).

Разом з тим, всі вище перелічені документи були складені у відсутності відповідачки, і вона взагалі не була повідомлена про існування цих матеріалів та зараз їх оскаржує.

 Згідно п. 4 ст. 376 ЦК України, самовільне будівництво підлягає зносу особою, яка його здійснило або за її рахунок у випадку, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самовільне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.

 Разом з тим, позивач не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, на якій відповідачкою встановлена огорожа, чого його представник в судовому засіданні не заперечував.

 Власником вказаної земельної ділянки є Масандрівська селищна Рада та вона ніяких вимог щодо знесення огорожі до ОСОБА_2 не пред’являє.  

 Згідно ст.. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

 Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Із наданої фото таблиці вбачається, що  земельна ділянка позивача та земельна ділянка відповідача знаходяться на значній відстані одна від одної, та перешкоди в користуванні майном ОСОБА_2  позивачеві не створює (а.с. 32-33).

 Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надані докази того, що ОСОБА_2 здійснює йому перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою та проїздом до його земельної ділянки, а тому суд вважає необґрунтованими  посилання позивача на порушення вимог ст. 391 ЦК України.

 Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не представлено суду доказів наявності перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, як з технічної, так і з правової точки зору, зведеною відповідачем огорожею.

 На підставі викладеного, керуючись ст. 376, 391 ЦК України,  ст.ст. 10,11,60, 212-218 ЦПК  України, суд

 В И Р І Ш И В :

       В задоволені позову   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання усунути перешкоди  в користуванні земельною ділянкою № 12 в смт. Радянське, смт. Масандра міста Ялта, шляхом демонтажу за власний рахунок огорожі у вигляді сітки – рабиці   – відмовити.  

      Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.                          

                               Суддя :