Справа № 2а-619/10

  УХВАЛА  

  14.12.2010 року                                                                               м. Луганськ

                           Кам’янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого           судді Пташкіної А.О.

при секретарі Єрьоменко Є.О.

 розглянувши  справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про перерахунок пенсії, -

  ВСТАНОВИВ:  

     08.11.2010 року до суду надійшов  зазначений адміністративний позов.

Ухвалами судді від 25.11.2010 року було відкрито провадження у справі та від 06.12.2010 р. призначено справу до судового розгляду.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ст. 122 КАС України у разі надходження від усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання про розгляд справи без їхньої участі, справа розглядається у порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України.

За таких обставин справу слід розглядати  у порядку письмового провадження.

Керуючись ст. 122 КАС України, суд, -

  УХВАЛИВ:  

     Розгляд адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про перерахунок пенсії провести в порядку письмового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

    Суддя                                         А.О.Пташкіна

                                                                                                      Справа № 2а-619/2010 р.

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 14.12.2010 року         Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Пташкіна А.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:  

 У листопаді 2010 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3-ї групи з 1994 року, а з 03.09.2004 року інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії. Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності відповідно  до ст.ст. 49,50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. З 11.04.2002 року згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії: для інвалідів 3-ї групи за захворюванням, причинний зв’язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком; для інвалідів 2-ї групи за захворюванням, причинний зв’язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У липні 2010 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до законодавства, однак 26.07.2010 р. управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська було офіційно відмовлено позивачу у перерахунку призначених пенсій. З таким рішенням він не згодний, тому просить суд визнати дії відповідача, щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 11.04.2002 р. по 01.11.2005  рік та у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 01.01.2009 р. по 25.11.2010  року.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому 14.12.2010 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він посилається на наступне. Позивачу сплачувалась пенсія у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1, а потім згідно Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654, оскільки ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що наступила внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюються КМУ. Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська при призначені та перерахунку пенсії позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для перерахунку пенсії не має. Крім того, відповідач просив застосувати до вимог позивача ст.ст. 99, 100 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та з 1994 року є інвалідом 3-ї групи, а з 03.09.2004 року інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 08.12.1994 року (а.с.4).

Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена ІІ група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки Обласного центру МСЕК за № 067899 за результатами огляду позивачеві встановлена третя група інвалідності з 1994 року (а.с.3), а з 03.09.2004 р. - друга група інвалідності .

Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії, як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда Ш групи з 11.04.2002 р. по 01.11.2005 р. та  інваліда П групи з 01.01.2009 р. по 25.11.2010  р.

Листом від 26.07.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачеві було відмовлено (а.с.6).

Відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як інваліду Ш групи має виплачуватися пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. та як інваліду П групи має виплачуватися пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.

 Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи максимальний  розмір  пенсій, призначених відповідно до цього Закону  (з  урахуванням  надбавок,  підвищень,  додаткових пенсій, цільової грошової  допомоги,  пенсії  за  особливі  заслуги  перед Україною  та інших доплат до пенсій,  встановлених законодавством)  не може перевищувати дванадцять  мінімальних  розмірів  пенсії  за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування" .

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 3 ст. 54 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Застосування відповідачем положень Постанов КМУ при виплаті позивачеві пенсії суперечить положенню ч.3 ст.22 Конституції України, бо при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Таким чином, при вирішенні даного спору, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягали б застосуванню положення ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Однак, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише 12.07.2010 року, тобто вимоги позивача щодо перерахунку пенсії за період з 11.04.2002 р. по 01.11.2005  рік та  за період з 01.01.2009 р. по 11.07.2010 року є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 8 мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з  12.07.2010 року, тобто з моменту звернення до відповідача, з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України».

У зв’язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень, тому судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.28, 45 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, ст.ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 11, 18, 71, 183-2 КАС України, суддя,  -

  ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26.07.2010 року по 25.11.2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська зробити з 26.07.2010 року по 25.11.2010 року перерахунок та виплату пенсії інваліду ІІ групи ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, - у розмірі8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України», з урахуванням фактично здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням копії даної постанови.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Кам’янобрідський районний суд  м. Луганська. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   Суддя                                         А.О.Пташкіна