Судове рішення #12682268

№ 1-137/10 р.                

ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

      8 грудня 2010 року                                                          м. Новомиргород

      Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:      

Головуючого-судді                             Орендовського В.А.

      при секретарі                               Котляр Я.В.,

             з участю техніка-помічника судді     Піддубного С.В.,

за участю:

прокурорів                     Коваленка О.І., Невмитого О.Ю.,

                       підсудного                          ОСОБА_1,  

                       захисника-адвоката            ОСОБА_2,  

                       потерпілої                          ОСОБА_3,  

      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новомиргороді кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Настасіївка Миколаївського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, одруженого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого,               раніше судимого 20.05.1996р. Лисянським районним судом Черкаської області за ст.ст.81 ч.4, 140 ч.2, 82 ч.3, 42  КК України до 6  років позбавлення волі з конфіскацією ? майна, яке є його власністю; мешканця АДРЕСА_1,  

 у скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України,-

                                ВСТАНОВИВ:  

2 травня 2010 р. близько 20 години ОСОБА_1, знаходився у стані алкогольного сп’яніння; в зазначений час до нього додому на АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_4, з яким у нього протягом тривалого часу склалися неприязні відносини, у зв’язку з чим на території подвір’я між ними виникла словесна сварка, під час якої до двору прийшов син ОСОБА_4 – ОСОБА_5. Намагаючись розборонити підсудного та ОСОБА_5 він також на ґрунті особистих неприязних відносин затіяв бійку з ОСОБА_1 Під час бійки ОСОБА_1, схопивши  лопату, захищаючись, мав намір нанести удар ОСОБА_5, але той відразу ж після бійки втік з території домоволодіння. Побачивши на вході до його домоволодіння ОСОБА_4, ОСОБА_1 наздогнав його та з метою нанесення йому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_4 лопатою два удари в область  голови,  від яких той впав та втратив свідомість. 04.05.2010 року ОСОБА_4, не приходячи до свідомості, знаходячись на стаціонарному лікуванні, помер у Новомиргородській ЦРЛ.

Внаслідок нанесених ОСОБА_1 ударів, на тілі ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 72 від 08.06.2010р. виявлені наступні тілесні ушкодження:  закрита черепно-мозкова травма – рана обличчя, садна голови, крововиливи у м’які тканини голови, крововиливи під м’які та під тверду мозкову оболонку, забій головного мозку; зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала від забою головного мозку, крововиливів під мозкові оболонки, у результаті закритої черепно-мозкової травми та знаходиться у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, визнав повністю, проте відмовився давати показання, користуючись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України; цивільний позов підсудний визнав частково, зокрема визнав позов у частині матеріальних збитків, що стосується моральної, то в цій частині цивільний позов він не визнав.  

 Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчиненні ним злочину також доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні, узгоджених між собою слідуючих доказів:

           - показаннями потерпілої ОСОБА_3 у судовому засіданні, яка пояснила, що прожила у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Від спільного шлюбу  має  шестеро дітей. По сусідству з ними проживає сім’я ОСОБА_1 – ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_6 та їх діти. Протягом останнього часу між їх сім’ями склалися неприязні відносини, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння він сварився з її чоловіком, чіплявся до дітей. 2 травня 2010 р. вона разом з дітьми протягом дня перебували у себе дома, а чоловік знаходився на роботі, він прийшов додому близько 20 години, був тверезий, під час вечері спиртних напоїв він не вживав. Коли її сімТя знаходилась у своєму будинку, то близько 21 години до них зайшла ОСОБА_6. По зовнішньому вигляду та її розмові було зрозуміло, що вона знаходилась в стані алкогольного спТяніння. Раніше у її чоловіка хтось викрав велосипед та у цій крадіжці вони запідозрили ОСОБА_1 Прийшовши до них додому, ОСОБА_6 стала доказувати, що її чоловік нічого у них не викрадав. Після цього            ОСОБА_4 сказав їй, щоб вони повернули добровільно велосипед, але у відповідь на це ОСОБА_6 стала їм погрожувати, виражатись брутальною лайкою, після чого син ОСОБА_4 вигнав її з будинку. Хвилин через десять вона знову повернулась до них у двір, де продовжувала виражатись брутальною лайкою, хотіла затіяти сварку. Чоловік, старший син ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8 вийшли на подвір’я, а вона залишилась у будинку. Через деякий час  вона почула крик дітей на вулиці. Їх двір був освітлений від електролампочки, яка знаходиться біля веранди.  Вийшовши з будинку, в світлі цієї лампочки вона побачила, що  чоловік лежав на землі неподалік їх хвіртки спиною вниз, при цьому був без свідомості. Діти відливали його водою та намагались затягти його у двір. Побачивши це, вона побігла до сусідки ОСОБА_9, яка раніше працювала медичною сестрою та попросила її допомоги. Вона прийшла та стала  міряти  чоловікові тиск, давала нюхати нашатирний спирт, але він до свідомості не приходив. Тоді вона сказала, що потрібно викликати «швидку допомогу», яка приїхала близько через годину. За цей час вони намагались привести потерпілого до свідомості, але нічого не вийшло. По приїзду «швидка допомога» відвезла чоловіка до лікарні, де він не приходячи до свідомості 04.05.2010р. помер. Зі слів дітей їй стало відомо, що ОСОБА_1 побив чоловіка лопатою;

- показаннями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні, який пояснив, що 02.05.2010р. у вечірній час він разом з своєю сім’єю знаходились у себе в будинку та вечеряли. До них у будинок прийшла сусідка ОСОБА_6, яка знаходилась в стані алкогольного спТяніння. Вона стала про щось розмовляти з його батьком ОСОБА_4, про що саме була розмова, він не прислухався, але потім чув, що батько сказав їй, щоб вони віддали його велосипед, який напередодні зник. ОСОБА_6 у відповідь на це стала кричати, що велосипед ніхто не брав, після чого він вигнав її з будинку. Хвилин через десять ОСОБА_6 постукала у вікно, після чого він вийшов на подвірТя та побачив у світлі електролампочки,  що вона відійшла до хвіртки. За ним також вийшов його батько, який підійшов до неї і вони стали про щось розмовляти біля хвіртки. Під час їхньої розмови він зайшов у будинок, а коли вийшов знову у двір, то побачив, що ні батька, ні ОСОБА_6 не було. З сусідського двору почув крик ОСОБА_6 та після цього зайшов до них на подвір’я, де побачив, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1 стояли поряд з входом до приміщення літньої кухні й про щось між собою сварились.                          З розмови зрозумів, що вони продовжують розмовляти за викрадений велосипед. Він побачив, що ця суперечка може перерости у бійку. Після цього вирішив забрати свого батька у них з двору, але ОСОБА_6 сказала щоб він виходив з її двору, при цьому стала виштовхувати його на вихід. Він просив батька піти разом додому, але в цей час ОСОБА_1 почав також його штовхати, у відповідь він також став штовхати і його, у зв’язку з чим вони впали на землю та почали борюкатись. Потім він зумів вирватись від нього і побіг до хвіртки. В цей час ОСОБА_4 також виходив з їх двору і він  побачив, що ОСОБА_1 штиковою лопатою умисно наніс йому два удари в область голови, від чого батько впав на землю. ОСОБА_4 впав на землю без свідомості. Він злякавшись, став кричати та гукати матір. Коли до цього місця прибігла мама, то вона пішла до сусідки ОСОБА_9, яка працювала медичною сестрою з метою надання ОСОБА_4 допомоги. У подальшому приїхала «швидка допомога»,  яка відвезла батька до лікарні;  

- показаннями свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні, яка пояснила, що проживає разом з чоловіком ОСОБА_1 та трьома малолітніми дітьми. По сусідству з ними проживає сімТя ОСОБА_4, з якими у них склалися неприязні відносини. У ОСОБА_4 напередодні зник велосипед і вони думали, що викрали його саме ОСОБА_1, хоча вони ніяких крадіжок у них не скоювали. У її  брата ОСОБА_10 раніше зник мобільний телефон.  02.05.2010 р. у вечірній час вона пішла додому до ОСОБА_4  щоб він  переказав  братові, так як вони разом працюють, що його мобільний телефон знайшовся.  ОСОБА_4   перебував в стані алкогольного спТяніння у себе в будинку; вдома у нього також були його дружина ОСОБА_3 та діти. Коли вона попросила його про зазначене, то ОСОБА_4 став предТявляти до неї претензії, що нібито вона з чоловіком ОСОБА_1 викрали його велосипед та ще барана. Вона стала заперечувати це та говорити, що нічого не крали, і дане може підтвердити  чоловік.  У відповідь на це ОСОБА_4 сказав, що він чув з їхнього двору запах горілого пірТя та  вирішив піти до них у двір, та подивитись, що саме вони палили. В цей час на вулиці було вже темно, вона гукнула свого чоловіка з будинку і він вийшов до них у двір. Чи був він тверезий, чи в стані алкогольного спТяніння, вона сказати не може. Вони  з чоловіком стали доказувати ОСОБА_4,  що нічого у нього з двору не викрадали. Розмова відбувалась в подвірТї їх домоволодіння, а саме біля входу в літню кухню. Через 2 хв. до двору забіг старший  син ОСОБА_4, якого також звати  ОСОБА_4, який нічого не пояснюючи,  підбіг до ОСОБА_1, штовхнувши, звалив його на землю та почав бити ногами та руками по всьому тілі. Відразу за ОСОБА_5 зайшла в подвірТя його сестра ОСОБА_11. Вона стала кричати ОСОБА_4 щоб той розборонив їх та намагалась зробити це сама. Але він ніяких дій не зробив, а навпаки,  разом з дочкою не давали їй припинити бійку, відштовхували її щоб вона не втручалась. На її прохання припинити бійку вони не реагували. Потім вона побігла в приміщення літньої кухні,  де взяла  кухонний ніж та вибігла на подвірТя, маючи мету їх налякати та захистити свого чоловіка. В цей час також дуже кричали  діти і все це дуже впливало на психічний стан. У подальшому вона забігла до веранди будинку так як дуже злякалась. Через декілька хвилин до будинку зайшов її чоловік. Вона не бачила, що проходило у дворі, коли забігла до будинку. Чоловік їй також нічого не розповідав, що саме було далі у дворі. Коли вони закрилися у будинку, то вона почула у дворі, що кричала ОСОБА_11  про те, що вони вбивці. Близько 22 год. її менший син відчинив двері та вийшов на подвірТя. Коли вона вийшла за ним, то помітила, що до будинку ОСОБА_4 приїхала «швидка допомога». Про, те що її чоловік ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 удар лопатою по голові вона дізналась тоді, коли приїхали працівники міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні, який пояснив, що працює на посаді лікаря-анестезіолога Новомиргородської ЦРЛ та є завідуючим  реанімаційним відділенням. ОСОБА_12 зазначив, що через велику навантаженість на роботі не пам’ятає подій по даній справі та всіх своїх пацієнтів, у зв’язку з чим в судовому засіданні були оголошенні його показання, які він давав під час досудового слідства як свідок (а.с.80), згідно з якими 03.05.2010 р. його як лікаря було викликано у відділення, де в цей час знаходився у палаті житель с. Петроострів Новомиргородського району ОСОБА_4 Цей чоловік був без свідомості, в області лівого виска була зашита рана після первинної хірургічної обробки, яку провів травматолог ОСОБА_13  До його приїзду хворий також був консультований лікарем невропатологом ОСОБА_14  На той час черговим лікарем був хірург ОСОБА_15 Після цього було вирішено викликати з Кіровоградської обласної лікарні лікаря-нейрохірурга. По приїзду цим лікарем в 10.00 була проведена операція ОСОБА_4 для видалення гострої субдуральної гематоми зліва. Після її видалення хворий був поміщений в реанімаційне відділення для подальшого лікування та нагляду. Стан хворого був увесь час сильно важкий, він не міг сам дихати, у зв’язку з чим був підключений апарат штучної вентиляції легенів. Але  ОСОБА_4 не приходячи до свідомості, о 22 год. 20 хв. помер. Чи був він в момент доставлення в лікарню у стані алкогольного сп’яніння,  він сказати не може. Свідок                ОСОБА_12 підтвердив зазначенні показання;      

- оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11 під час досудового слідства, якій у судовому засіданні було запропоновано дати показання, проте вона користуючись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України, оскільки потерпілий є її батьком, відмовилась давати суду показання. Згідно оголошених показань свідка ОСОБА_11 (а.с.77), остання показала, що 02.05.2010р. вона разом з мамою та другими дітьми протягом дня перебували у себе дома, батько ОСОБА_4 знаходився на  роботі та  прийшов додому близько 20 години, на вулиці було вже темно, при цьому був тверезий і також під час вечері спиртних напоїв він не вживав. Вони знаходились усі в будинку, коли близько 21 години до них зайшла ОСОБА_6, яка знаходилась в стані алкогольного спТяніння.  ОСОБА_11 відомо, що у батька хтось викрав велосипед, і ОСОБА_6 стала вести з ним розмову про те, що її чоловік ОСОБА_1 велосипед у них не викрадав. Батько сказав їй щоб вони повернули по доброму велосипед, але у відповідь на це ОСОБА_6 стала йому погрожувати, виражатись брутальною лайкою, після чого брат ОСОБА_4 вигнав її з будинку. Через хвилин 10-15 вона знову повернулась до них до будинку, стала кричати та викликала у двір батька. Коли батько вийшов у двір, то через деякий час вона сказала своєму брату ОСОБА_4 щоб він пішов подивитись, що там між ними відбувається. Через декілька хвилин вона також вийшла з будинку щоб подивитись куди саме вони пішли. Вийшовши у двір,  почула з сусіднього двору, де проживають ОСОБА_6, крик ОСОБА_6. Вона відразу ж побігла до них та зайшовши у двір побачила, що між  братом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла бійка, і вони борюкались на землі. Чи бив брат ОСОБА_4 ОСОБА_1 лопатою, вона не бачила. В цей час ОСОБА_6 взявши спочатку граблі, потім лопату, намагалась їх розборонити та вдарити ОСОБА_4. Але їй не дав цього зробити батько, а також вона стала їй на шляху та не давала підійти до них. Коли вони перестали боротись та встали з землі, то брат ОСОБА_4 пішов з їхнього двору, вона також вийшла на вулицю, де стала чекати батька. Коли батько виходив з двору, вона побачила, що ОСОБА_1 наздогнав його позаду, тримаючи у руках штикову лопату, навідмаш наніс нею удар по батькові, але куди саме прийшовся цей удар, вона не бачила, бо було темно. Чи наносив ОСОБА_1 удари лопатою до цього та скільки разів,  сказати не може, але побачила, що  від отриманого удару батько впав на землю. Злякавшись, вона разом з братом ОСОБА_4, який також стояв на вулиці, стали кричати та гукати матір. Коли до цього місця прибігла мама, то вона пішла до сусідки ОСОБА_9, яка працювала медичною сестрою, щоб та надала батькові допомогу. Так як батько не приходив до свідомості, то викликали «швидку допомогу», яка відвезла батька до Новомиргородської ЦРЛ, де він не приходячи до свідомості 04.05.2010 р помер;      

- оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 під час досудового слідства, яка пояснила, що до виходу на пенсію працювала на посаді медсестри  Петроострівської  лікарні.  02.05.2010р. у вечірній час знаходилась у себе дома та лягла спати. Близько 0 год. 30 хв. у двері  будинку хтось постукав і коли вона вийшла  та відкрила двері, то побачила, що стояла ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_16, які проживають на сусідній вулиці.  ОСОБА_3 плакала та попросила  допомоги як медичного працівника і вона узнала з її слів, що ОСОБА_1 лопатою зарубав її чоловіка ОСОБА_4.  Після цього вона  разом з своїм чоловіком пішли до них додому. Чоловік залишився на вулиці, а вона зайшла до будинку  та побачила, що ОСОБА_4 лежав на полу без свідомості.  На лівому виску була рублена рана, вся голова була в крові. Дихання як такого вже не було, було чутно тільки хрипи, на губах була піна. Близько 0 год. 40 хв., так як подивилась на годинник, вона поміряла йому пульс, який був 70 ударів за хвилину. Давала йому нюхати нашатирний спирт, але ніякої реакції не було. В подальшому до ОСОБА_4 був викликаний лікар Петроострівської лікарні ОСОБА_17, який також проводив його огляд та сказав, що його терміново необхідно направити до лікарні. Як їй стало відомо голова сільської ради викликав по телефону «швидку допомогу»,  яка приїхала до них близько 1 години ночі та забрала ОСОБА_4 до районної лікарні. Як їй потім стало відомо, ОСОБА_4 через два дні помер у лікарні (а.с.73);

- протоколом огляду місця події від  03.05.2010 р. та фототаблицею до нього, згідно до якого    на території домоволодіння ОСОБА_1 під парканом було виявлено та вилучено лопату з переламаним держаком (а. с.18-24);

- протоколом огляду предметів від 04.06.2010р. та фототаблицею до нього, згідно до якого оглянуто вилучену під парканом у домоволодінні ОСОБА_1 лопату з переламаним держаком (а.с.37-41);

- висновком судово-медичної експертизи № 72 від 8.06.2010 р, відповідно до якого на тілі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми – рани обличчя, саден голови, крововиливів у м’які тканини голови, крововиливів під м’які та під тверду мозкову оболонку, забою головного мозку, які могли виникнути від не менше двох травматичних дій тупим предметом та відносяться до категорії  тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Можливість виникнення даних тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та обставин події від 04.05.2010 року не виключається. Смерть ОСОБА_4 настала від забою головного мозку, крововиливів під мозкові оболонки, в результаті закритої черепно-мозкової травми та знаходиться у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями                 (а.с.50-53);

- актом амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 461 від 13.07.2010року, згідно якому  в момент скоєння правопорушення ОСОБА_1 психічними захворюваннями не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг давати звіт своїм діям і керувати ними; щодо інкримінуємого діяння його слід вважати осудним; в даний час ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає; ОСОБА_1 в момент скоєння правопорушення в стані фізіологічного афекту не знаходився (а.с.57-59);

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1  в порядку ст.115 КПК України  від 03.05.2010р., де він власноручно зробив запис з приводу затримання та пояснив, що перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння навмисно наніс ОСОБА_4 два удари лопатою по спині та голові (а.с.86);

 - протоколом допиту ОСОБА_1 від 03.05.2010 року в якості підозрюваного по справі, згідно якого він показав, що напередодні у вечір ній час його дружина ОСОБА_6 приїхала з с. Мокра Калигірка Катеринопільського району Черкаської області, де знімала гроші в банкоматі. Вона купила продуктів харчування та 350 мл горілки.   П ід час вечері він вжив 150 мл горілки. Близько 21-22 години, точного часу сказати не може, він почув, що у дворі хтось розмовляє і зрозумів, що дружина когось виганяє з двору. Вийшовши з будинку,  побачив, що на подвірТї перебував сусід ОСОБА_4, який сварився з дружиною та штовхнув її. Побачивши це, він став кричати на нього та вигоняти з свого двору. ОСОБА_4 став звинувачувати їх у тому, що вони викрали у нього велосипед і щоб повернули його. Так як крадіжку велосипеда вони з дружиною не вчиняли, то він сказав йому, що за нього нічого їм невідомо та став виштовхувати ОСОБА_4 з двору. В цей час до подвірТя забіг ОСОБА_5, який нічого не пояснюючи, вдарив його кулаком в область голови, від чого він впав на землю. Коли намагався піднятись з землі, то ОСОБА_5 взяв лопату, яка стояла біля приміщення літньої кухні, та став його бити, нанісши не менше 4 ударів в область голови, від чого він знову впав на землю. Після нанесених ударів піднявся, взяв зазначену лопату, яка лежала поблизу нього, з метою ударити ОСОБА_5, однак ОСОБА_5 втік з двору, а його батько ОСОБА_4 стояв біля хвіртки. Він з лопатою пішов до ОСОБА_4, але той  побачивши у нього в руках лопату, став виходити на вулицю, однак він наздогнав ОСОБА_4 та біля хвіртки наніс йому удар у праве плече, від чого останній став швидко виходити на вулицю. Потім, коли ОСОБА_4 знаходився на вулиці, на відстані близько 3-х метрів від хвіртки, він наздогнав його та умисно наніс йому ще удар лопатою. Після цього удару держак лопати переламався напополам, а ОСОБА_4 впав від цього удару на землю. Викинувши під паркан держак від лопати, він зразу ж пішов до приміщення літньої кухні, де вжив горілку, яка залишилась, та став дивитись телевізор. Через дві години  вийшов в туалет та побачив, що біля двору ОСОБА_4 стояв автомобіль «швидкої допомоги», після чого пішов спати  (а.с.98-100);  

-   протоколом відтворення обстановки і обставин події від 4 травня 2010 року та фототаблицею до нього, згідно до якого ОСОБА_1 підтвердив свої показання в якості підозрюваного у присутності понятих, при цьому зазначив, що після того як піднявся з землі хотів наздогнати і ударити ОСОБА_5 лопатою, однак останній втік; помітивши, що ОСОБА_4 стоїть неподалік хвіртки у його подвір’я, вирішив нанести йому декілька ударів лопатою, що і зробив, зокрема наніс два удари ОСОБА_4, в тому числі й по голові ( а.с.101-106) ;  

- протоколом допиту ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ст.121 ч.2 КК, згідно якого він у присутності захисника визнав себе винним у скоєнні злочину частково, при цьому дав показання аналогічні показанням, які він давав 03.05.2010р. під час його допиту як підозрюваного (а.с.114);

- протоколом допиту ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ст.121 ч.2 КК, згідно якого він у присутності захисника повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, при цьому підтвердив свої показання в якості обвинуваченого від 05.05.2010 року (а.с.118).

 Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв’язку, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за  ст. 121 ч.2 КК України, так як він вчинив  умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Доводи підсудного ОСОБА_1 та в його інтересах захисника про те, що його дії слід кваліфікувати за ст.123 КК України, так як він заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання – є безпідставними, метою яких полегшення відповідальності за скоєне діяння. Як вбачається з матеріалів справи, у момент заподіяння підсудним потерпілому тілесних ушкоджень, останній не посягав і не погрожував  життю та здоров’ю ні ОСОБА_1, ні його сім’ї, а навпаки тікав від підсудного, оскільки побачив у нього в руках лопату, при цьому такі обставини неодноразвово під час розгляду справи підтвердив і сам засуджений. Більш того, коли ОСОБА_4 тікав від підсудного і знаходився вже на вулиці, на відстані близько 3-х метрів від хвіртки, ОСОБА_1 наздогнав його та умисно наніс ще один удар лопатою. Суд також звертає увагу на те, що ні під час досудового, ні судового розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження підсудному, а останній в свою чергу наполягав, що бив його ОСОБА_4 (молодший), якого у дворі ОСОБА_1, на той час як ОСОБА_1 піднявся з землі, вже не було. Зазначені обставини свідчить про те, що підсудний діяв з метою помститись ОСОБА_4 за дії його сина, а не з метою захисту себе та своєї сім’ї, а тому дані конкретні обставини не створювали для засудженого стану необхідної оборони.  

При призначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.    

Підсудний вчинив тяжкий злочин, має непогашену судимість за умисні злочини, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, одружений, має на утриманні трьох дітей.

Обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, - суд не вбачає; при цьому суд не визнає в якості пом’якшуючої покарання обставини щире каяття підсудного, оскільки як вбачається з показань підсудного у судовому засіданні він не дав критичної оцінки своїм діям, підсудний лише з метою уникнення або пом’якшення відповідальності зазначив на початку судового слідства, що визнає свою вину, однак у подальшому намагався спростувати свою вину, вважаючи, що він тільки захищався від неправомірних дій ОСОБА_4 та його сина.  

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного – є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд приймає до уваги те, що підсудний також отримав легкі тілесні ушкодження під час конфлікту з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проте враховуючи вище наведені обставини, наслідки у виді смерті людини, суд не вбачає підстав для застосування щодо підсудного ст.69 КК України та вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства. З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів, підсудному необхідно та достатньо буде призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.121  ч.2 КК України .

Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Так, в частині стягнення матеріальних збитків з підсудного позов необхідно залишити без розгляду, оскільки вирішити його разом з постановленням вироку неможливо, так як потерпіла не надала розрахунку за позовом, а тому неможливо встановити розмір заподіяної матеріальної шкоди, при цьому суд звертає увагу на те, що такі обставини не впливають на кваліфікацію злочину; також суд роз’яснює потерпілій, що вона має право звернутися з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства. Що стосується моральної шкоди, то суд з урахуванням обставин справи, душевних страждань потерпілої та її сім’ї, де без батька залишилось шестеро дітей, троє з яких є неповнолітніми, моральних страждань потерпілої у зв'язку з втратою чоловіка, погіршенням здоров’я, явками у правоохоронні та судові органи, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне повністю задовольнити позов в цій частині та стягнути з підсудного моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.  

З метою вжиття заходів для забезпечення виконання вироку суд вважає за доцільне залишити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу у виді взяття під варту. У відповідності до ст.72 КК України суд зараховує підсудному у строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку: один день попереднього ув’язнення відповідає одному дню арешту.  

Речовий доказ по справі необхідно знищити.

Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -        

  ЗАСУДИВ:  

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень. В частині стягнення матеріальних збитків з підсудного ОСОБА_1 позов залишити без розгляду.  

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – взяття під варту. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання засудженого, тобто з 3 травня 2010 року.

Речовий доказ по справі, а саме лопату з переламаним держаком, яка 03.05.2010 р.  вилучена під час  огляду місця події  на території домоволодіння ОСОБА_1 та знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

 СУДДЯ           /підпис/

 

Згідно з оригіналом:

 

Суддя Новомиргородського районного суду  

Кіровоградської області                                                           В.А. ОРЕНДОВСЬКИЙ    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація