Справа № 2-7629/10 р.                                      

РІШЕННЯ  

Іменем України  

 13 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                              Антонова Н.В.

при секретарі                                                       Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» про визнання права власності на нежитлове приміщення.

  в с т а н о в и в:  

 Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» про визнання права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1. Позивач свої вимоги обґрунтували тим, що згідно з договірними домовленостями Відповідач зобов’язаний був передати йому у власність оспорюване нежитлове приміщення.

 В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

 Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги Позивача визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

 Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» про визнання права власності на нежитлове приміщення підлягає повному задоволенню з наступних підстав:

 Судом достовірно встановлено, що 10 січня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та Відкрите акціонерне товариство «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій» уклали Інвестиційний договір № 1 про інвестування будівництва житлового комплексу з об’єктами інфраструктури по вул. АДРЕСА_1  

Відповідно до укладеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та Відкрите акціонерне товариство «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій» зобов’язалися спільно здійснити інвестування проектування, будівництва та введення в експлуатацію Житлового комплексу з об’єктами інфраструктури по вул. АДРЕСА_1 з метою подальшого набуття прав володіння, користування, розпорядження площами жилих та нежилих приміщень.

З метою залучення коштів від населення на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до Інвестиційного договору № 1 про інвестування будівництва житлового комплексу з об’єктами інфраструктури по вул. АДРЕСА_1 25 травня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» зареєструвало в Державній комісії по цінним паперам та фондовому ринку Інформацію про випуск безпроцентних (цільових) облігацій.

З матеріалів, наданих Позивачем, судом встановлено, що 23 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та ОСОБА_1 був укладений Договір про участь у будівництві № К – 03/5/052.

Відповідно до п. 2.1 укладеного договору Відповідач зобов’язується передати у власність Позивача Об’єкт в Об’єкті будівництва шляхом погашення Лота, а Позивач зобов’язуються в порядку та строки, визначені укладеним договором та Інформацією про випуск, набути право власності на Лот та пред’явити Лот до погашення.

Відповідно до п.п. 1.14, 2.2. договору, Об’єктом визначається нежитлове приміщення № 3, розміщене в п’ятій секції на 1-му поверсі житлового будинку третьої черги будівництва в житловому комплексі, що будується в АДРЕСА_1, загальною площею 102,43 кв.м.

 З матеріалів справи вбачається, що 23 квітня 2008 року на виконання Договору про участь у будівництві між Позивачами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ніка-інвест» було укладено Договір купівлі – продажу облігацій № Б – 024/01/76/07 відповідно до якого Позивачем було придбано 10243 іменних цільових безпроцентних облігацій, код UА НОМЕР_1 серії «О» номінальною вартістю 75,00 (сімдесят п’ять гривень 00 коп.) кожна.

 Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.  

Відповідно до Акту готовності об’єкта до експлуатації, погодженого державною комісією від 13 жовтня 2009 року всі роботи на Будівництві житлового комплексу з об’єктами інфраструктури для обслуговування населення за адресою: вул. АДРЕСА_1 (Житловий будинок № 3 з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового призначення) виконані згідно з державними будівельними нормами.

23 грудня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Свідоцтво про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № НОМЕР_2 Відповідно до виданого Свідоцтва будівництво житлового комплексу з об’єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул. АДРЕСА_1 відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам та підтверджується його готовність до експлуатації.  

Судом встановлено, що 13 січня 2010 року Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації «Про присвоєння поштової адреси», житловому будинку третьої черги будівництва житлового комплексу з об’єктами інфраструктури для обслуговування населення по вул. АДРЕСА_1 у зв’язку із введенням його в експлуатацію присвоєно поштову адресу: вул. АДРЕСА_1

З матеріалів справи судом встановлено, що 8 квітня 2009 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» виготовило технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення), що знаходиться у АДРЕСА_1

Згідно з Технічним паспортом, нежитлове приміщення першого поверху (Літер «А»), що належить Позивачу значиться за № 615, загальна фактична площа нежитлового приміщення становить 101,4 кв.м.

Судом також достовірно встановлено, що Позивачем було пред’явлено Відповідачу до погашення облігації в кількості 10234 шт., номінальною вартість 75,00 грн. кожна, що підтверджується Актом прийому-передачі приміщення від 22 вересня 2010 року.

З матеріалів, наданих Позивачем встановлено, що 22 вересня 2010 року Відповідачем було надано Позивачу довідку про повне виконання зобов’язань за Договором про участь у будівництві № К – 03/5/052 від 23 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору про участь у будівництві № К – 03/5/052 від 23 квітня 2008 року Відповідач зобов’язаний передати об’єкт у власність Позивача з моменту пред’явлення Позивачем Лоту до погашення до 30 вересня 2010 року включно.

 Відповідно до п. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач свої позовні вимоги довів та обґрунтував належним чином.

Частиною 1 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено:

1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.                                    

Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.  

Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  

Відповідно до пп. 1) п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до  п. 3 ст. статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що Позивач належним чином виконав умови укладених договорів.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до пп. 1) п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 15, ст. 16, ч. 3 ст. 331, ч. 1 ст. 316,  ч. 2 п. 2 ст. 331,  ст. 386, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 208, 209 Цивільного процесуального кодексу України, -

  в и р і ш и в:  

 Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» - задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний №  НОМЕР_3) право власності на нежитлові приміщення 1 поверху (група приміщень № 615) загальною площею 101,4 кв.м., які розташовані АДРЕСА_1

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі у 10-денний з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  Суддя