Справа № 2-6401/10  

                      2010 рік  

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва :

у складі головуючого судді                      Антонової Н.В.

при секретарі                                 Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

  встановив:  

 26 лютого 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім’ї, про що зроблено актовий запис № 240.  

Від даного шлюбу ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 дітей не мають.

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки спільне життя між ними не склалося, вони мають різні погляди на шлюб та сім’ю, не мають спільних інтересів. Зазначає, що подальше збереження сім’ї стало неможливим. Шлюб існує лише формально, а тому просить його розірвати. Зазначила, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні стосунки та близько одного року не проживають разом.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення його явки шляхом надсилання повідомлень за місцем проживання, причини неявки суду не відомі. За таких обставин суд, за згодою всіх учасників процесу, ухвалив проводити заочний розгляд справи з постановленням заочного рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 26 лютого 2000 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім’ї, про що зроблено актовий запис № 240 та видано свідоцтво про одруження (а. с. 8).  

Від даного шлюбу сторони дітей не мають.

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки спільне життя між ними не склалося, вони мають різні погляди на шлюб та сім’ю, не мають спільних інтересів. Зазначає, що подальше збереження сім’ї стало неможливим. Сторони не ведуть спільне господарство та не підтримують подружні стосунки, близько одного року разом не проживають. Шлюб існує лише формально, а тому просить його розірвати.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

 В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

 За таких обставин у суду немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам одного з подружжя, а тому відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України такий шлюб розривається судом.

 В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами припинилися шлюбні відносини і сім’я фактично перестала існувати, що дає суду підстави вважати, що припинення шлюбних відносин між сторонами носить не тимчасовий, а постійний характер, що унеможливлює їх примирення.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 224-226   ЦПК України, суд –

  ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити.

Шлюб  , зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис № 240,  -   розірвати.  

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя