Справа №3-1147/2010                                                                                                                            

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

23 листопада 2010 року                                                                                           м. Галич

 Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Клюба В. В.,  розглянувши матеріали, які надійшли від відділення ДАІ по обслуговуванню Галицького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя м. Галича, підприємця, до адміністративної відповідальності не притягався, за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

установив:  

ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, а саме:

15 жовтня 2010 року біля 00 години 40 хвилин у м. Галичі по Майдані Різдва керував  транспортним засобом «Чері - Амулет», державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння і був зупинений працівниками міліції,  чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав  і суду пояснив, що в той день він не їхав за кермом автомобіля «Чері – Амулет», оскільки даний автомобіль належить не йому і довіреності на право керування даним транспортним засобом у нього не має. В той час, коли він стояв біля припаркованого автомобіля до нього підійшли працівники міліції і почали вимагати у нього документи та необхідність пройти огляд на стан сп’яніння. На його запитання про причини таких вимог, працівники міліції почали застосовувати до нього фізичне насильство і в такий спосіб доставили його у Галицьку центральну лікарню, проте провести освідчення на стан сп’яніння не було можливості, оскільки не працював прилад «Алкотестер». Тому його відвезли в Івано-Франківський наркологічний диспансер де провели освідчення. Йому незрозумілі дії працівників ДАІ, оскільки він не керував автомобілем.  

Хоча ОСОБА_1 не визнав своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, його вина повністю доводиться в судовому засіданні змістом протоколу про адміністративне правопорушення АТ1 № 045085 від 15 жовтня 2010 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, поясненням особи, що склала протокол про  адміністративне правопорушення.

Так інспектор Білоус В. В.  пояснив, що перебуваючи на чергуванні біля АЗС «ОККО» він разом із інспектором з адміністративної практики Кузиком В. Б. побачили, як водій автомобіля «Чері – Амулет» виїхав із АЗС «ОККО» порушивши Правила дорожнього руху України та припаркував даний автомобіль. Коли вони під’їхали на службовій машині ДАІ до автомобіля «Чері – Амулет»,  водій закривши автомобіль сказав, що він автомобілем не керував. В зв’язку з підозрою у керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння й ому було запропоновано пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння. Після цього вони відвезли  громадянина ОСОБА_1 в Галицьку ЦРЛ, однак там не працював «Алкотестер» і тому для проведення у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння поїхали в Івано-Франківський наркологічний диспансер де і провели освідчення.  Після цього, був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

 За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки   його винуватість доведена  сукупністю досліджених по справі доказів.  

При цьому суд не враховує доводи ОСОБА_1 щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1  Кодексу України про адміністративні правопорушення , так його доводи спростовуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 675 від 15 жовтня 2010 року, поясненням інспектора Білоуса В. В..

При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують и відповідальність.

За таких обставин приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами і у межах розміру, встановленого санкцією ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі вищевикладеного, ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:  

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень.

Постанова судді у справах про адміністративні правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.  

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду Івано – Франківської області через Галицький районний суд.        

Суддя: