Справа №2-4118/10  

У Х В А Л А  

02.12.2010 р. Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ, ВАТ ВТБ Банк, про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту,  

  в с т а н о в и в:  

  ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, у якому просить визнати за собою право власності та виключити з акту опису й арешту від 11.11.2009 року ? частину нежилого приміщення по АДРЕСА_1, та ? частину нежилого приміщення по АДРЕСА_2 в сумі 171293,50 грн.  

Пред’явлена позовна заява ухвалою судді від 09.09.2010 року була залишена без руху, у зв”язку з порушенням позивачем вимог ст.119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позивач повинен зазначити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.  

В порушення ч.5 ст.119 ЦПК України, позивачем до позову не додані документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.  

  Позивач в окремій заяві просить суд відстрочити оплату судового збору та витрат ІТЗ до постановлення рішення у справі.  

  Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.  

  Позивачем не надано жодного документу, які свідчать про його майновий стан, не зазначив доказів неможливості сплати судових витрат при подачі позову, як того вимагає ст.119 ЦПК України.  

  Відсутність зазначених документів позбавляє суддю дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що позивач позбавлений можливості сплатити судові витрати, та потребує відстрочки.  

Посилання позивача на те, що вона ніде не працює та її чоловік у зв’язку з кризою підприємницьку діяльність не веде, нічим не підтверджені. Наявність двох неповнолітніх дітей, які на думку позивача, мають слабкий стан здоров’я не свідчить про тяжкий майновий стан родини, твердження позивача про те, що всі отримані прибутки витрачаються на лікування дітей нічим не підтверджені.      

У такому разі, позивач повинен сплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Крім того, з позовної заяви не зрозуміло, з яких міркувань позивач визначила ціну позову.  

Відповідно до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - ціна позову визначається   дійсною вартістю   нерухомого майна.  

Позивач, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України, повинен надати суду довідку про дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності. Позивач має у наявності усю технічну документацію по спірним об’єктам нерухомості, тому має можливість визначити дійсну вартість нерухомого майна.  

Відповідно до дійсної вартості нерухомого майна, позивач зазначає ціну позову, та сплачується судовий збір у розмірі 1% від загальної суми ціни позову, але не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою КМУ №1258 від 21 грудня 2005 року (зі змінами від 05.08.2009 р.) розмір витрат ІТЗ з розгляду справ позовного провадження щодо спору майнового характеру складає 120 грн.  

Таким чином, позивач повинен визначити дійсну вартість нерухомого майна, на яке просить визнати за собою право власності, правильно зазначити ціну позову, сплатити судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 грн., надати суду оригінали квитанцій на підтвердження оплати судових витрат.  

  Для усунення цих недоліків позивачу був встановлений   п’ятиденний строк з дня отримання ухвали.  

Ухвала про залишення позову без руху отримана позивачем 25.11.2010 р., згідно поштового повідомлення №06217730, однак позивач недоліки позову в строк не усунув.  

Згідно змісту ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  

У зв’язку з тим, що позивач вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків в строк не виконав, відповідно до ст.121 ЦПК України суддя визнає позов неподаним і повертає його позивачу.  

Керуючись ст.121 ЦПК України,  

у х в а л и в:  

  Позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.  

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.  

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачи в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.  

  Суддя             І.О. Смолка  

  Україна  

ЖОВТНЕВИЙ

РАЙОННИЙ  СУД

м. Запоріжжя

“____”__________20__р.

вих. № К-24С  

69600, м. Запоріжжя,

вул. Дзержинського, 6

тел.   (061) 227-08-04     ОСОБА_1  

 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя повертає матеріали позовної заяви з ухвалою про повернення позову.

 Додаток:     - копія ухвали судді  

  - позовна заява з матеріалами   

   СУДДЯ:                                              І.О.СМОЛКА