Справа  № 2-725/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      30 листопада 2010 року Сумський районний  суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при  секретарі Скрипка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну с праву за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, діючого в інтересах дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Сумського РВ УМВС України в Сумській області, третя особа: Служба в справах дітей Сумської РДА про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та по зустрічному позову ОСОБА_3 в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ОСОБА_2, Третя особа: служба в справах дітей Сумської РДА при визнання рішень недійсним, -

 ВСТАНОВИВ:

      В липні місяці 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом і свої вимоги мотивували тим, що вони являються власниками жилого будинку з надвірними будівлями № 3 по вул. Набережній в с. Новоселиця Сумського району. В цьому житлі також зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. За рішенням суду від 26.06.2001. мати цих дітей була позбавлена батьківських прав і діти передані на виховання їхньому батьку – ОСОБА_3 і з того часу діти проживають разом з ним, дитячих речей у їхньому будинку немає. Діти не проживають, але залишаються бути прописаними у них, їхній батько відмовляється зняти їх з реєстрації, а тому вони просять визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратившими право користування їхнім будинком.

      В серпні місяці 2010 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом у якому зазначає , що його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані в будинку по АДРЕСА_1 з самого дня свого народження, вони є онуками ОСОБА_2. і являються членами її сім’ї. У зв’язку з позбавленням батьківських прав їхньої матері його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за рішенням суду від 26.06.2001. були передані на виховання йому, а тому, на його думку, протягом усього часу перебування дітей у нього за ними зберігається право на житло де вони зареєстровані, у будинку своєї бабусі. Він вважає, що за таких обставин його діти мали таке ж право на приватизацію спірного житла, як і ОСОБА_2, а тому він просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірне житло від 13.10.2003. на ім’я ОСОБА_2 та розпорядження № 83 від 06.10.2003. згідно з яким воно їм було видане.

      В судовому засіданні позивачі по первісному позову ОСОБА_2 свій позов підтримали, з зустрічним позовом не згодні, при цьому вони пояснили, що діти ніколи не проживали у їхньому будинку, вони змушені були зареєструвати їх у своєму будинку після їхнього народження на прохання їхньої доньки, так як батько дітей ОСОБА_3, який мешкав у м. Суми, відмовився реєструвати дітей за місцем свого проживання, хоча вони фактично з дня свого народження проживали з ним. ОСОБА_2 пояснили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи не були членами їхньої сім’ї, так як у них є свої батьки. При приватизації квартири у 2003 році була видана довідка про фактично проживаючих мешканцях будинку, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проживали у цьому житлі то вони і не були вказані в довідці, а тому вони просять задовольнити  їхній позов, відмовивши у зустрічному позові.

      Відповідач ОСОБА_3 з первісним позовом не згоден, свій зустрічний позов підтримує, пояснивши при цьому, що діти дійсно весь час проживали разом з ним у м. Суми де ходили до дитячого садочка, в школу, хоча весь час зареєстровані в будинку своєї бабусі ОСОБА_2, вони являються членами її сім’ї, а тому мали право на приватизацію будинку в с. Новоселиця, в якому живе їхня бабуся, у зв’язку з чим він просить задовольнити його позовні вимоги, визнати приватизацію квартири недійсною.

      Представник служби у справах дітей Сумської РДА з основним позовом згодна, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

      Представник ГІРФО Сумського РВ УМВС до суду не з’явився, направивши заяву про розгляд справи у відсутність представника, покладаючись на розсуд суду.

      Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові необхідно відмовити, виходячи з наступного.

      В суді встановлено, що донька ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_6 у 1994 році вступила в шлюб з відповідачем ОСОБА_3, прийнявши його прізвище, і стала проживати з ним у м. Суми, залишаючись прописаною у своїх батьків в с. Новоселиця Сумського району, так як чоловік не бажав її прописки у себе. В 1995 та 1996 роках ОСОБА_7 народила двох дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яких вона по тій же причині змушена була зареєструвати там же, за місцем своєї реєстрації в с. Новоселиця в будинку АДРЕСА_1, хоча фактично всі вони проживали в м. Суми. У 1997 році ОСОБА_7 перереєструвалася з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 в цьому ж селі, в будинку, який дістався її чоловіку ОСОБА_3 в дар, а в 1999 році шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був розірваний. В травні місяці 2001 року ОСОБА_7 знялася з реєстраційного обліку сільської ради АДРЕСА_2 та вибула в Недригайлівський район. З травня місця 2001 року ОСОБА_7 стала проживати с. Засулля Недригайлівського району і зареєструвалася в будинку АДРЕСА_3 разом зі своїми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 02 червня 2001 року, які були зареєстровані там по 14.11.2007 року, що підтверджується довідкою Засульської сільської ради \а.с.65\, але з незрозумілих причин діти залишилися зареєстрованими в АДРЕСА_1.

      Згідно рішення Сумського районного суду від 26 червня 2001 року ОСОБА_7 була позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а діти були передані на виховання їхньому батьку ОСОБА_3 \а.с.9-10\, хоча вони фактично і проживали весь час з ним, від нього ходили в дитячий садочок, навчалися в Сумській загальноосвітній школі № 15, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується наданими суду довідками.

      Суд вважає, що за таких обставин, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 все життя проживають разом з батьком в м. Суми, сам по собі факт їхньої реєстрації в будинку їхньої бабусі ОСОБА_2 в с. Новоселиця Сумського району не дає їм статусу членів її сім’ї, а тому вони і не мали права на приватизацію, у зв’язку з чим немає підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: с. Новоселиця, жд будка, 68 км. та розпорядження № 83 від 06.10.2003. Південної залізниці Сумська дистанція колії, на підставі якого було видане те свідоцтво на ім’я ОСОБА_1 та ОСОБА_2. \а.с.43\.

      Посилання відповідача ОСОБА_3 на ст. 71 ч.3 п.3 ЖК України, щодо збереження за його дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права на спірне жиле приміщення за весь час проживання його дітей разом з ним, в даному конкретному випадку являється абсолютно безпідставним.

      В той же час маються підстави для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не мають права користування житлом, що належить їхній бабусі ОСОБА_2, так як вони ніколи не були членами її сім’ї.

      На підставі викладеного, керуючись ст. 71 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

 ВИРІШИВ :

      Позов ОСОБА_8 та ОСОБА_2 задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю його позовних вимог.

      Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження втратившими право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 в с. Новоселиця Сумського району Сумської області ЖБК-68 км., зобов’язавши їхнього батька ОСОБА_3 зняти їх з реєстрації в зазначеному будинку.

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення  до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд.

      Рішення суду набирає законної вили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну с каргу не було подано.

   Суддя                                                                                                     Б.М.Клочко.