Справа №22ц-7706 2010 р. Головуючий в 1-й інстанції Клімченко М.І.
Категорія: 39 Доповідач – Стародубець М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця «16» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Стародубця М.П.
суддів: Закарян К.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі – Третьяковій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до редакції інформаційно-публіцистичної газети «Чорноморець», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про захист часті , гідності і ділової репутації, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що вказані ним відповідачі – фізичні особи у листопаді 2009 року в смт.Лазурне Скадовського району розповсюдили листівки під назвою «Звернення депутатів Лазурненської селищної ради до громадян селища Лазурне», які за своїм змістом не відповідали дійсності.
20 листопада 2009 року у №92 інформаційно-публіцистичної газети Скадовського району «Чорноморець» вони опублікували це звернення, в якому виклали, що «Майже чотирьохрічне правління селищного голови ОСОБА_2 та його команди стало страшним лихом для селища Лазурне та його громади.
Вважаємо за необхідне всім жителям Лазурного повідомити про тяжкі злочинні дії голови ОСОБА_2 та його прибічників – депутатів, які за надані ОСОБА_2 клапті землі продали свою совість та забули заради чого їх люди вибирали на ці посади.
Не всі громадяни Лазурного знають, які «подвиги» творить голова ОСОБА_2 Наша група депутатів завжди відверто висловлювала свою позицію на сесіях ради, не голосувала за завідомо злочинні рішення. Але голова та його прихильники – депутати не прислухалися до нас, обманом та істерією приймали «потрібні» їм рішення, що само по собі не сумісно зі статусом голови та депутата. Якщо можна кількома словами пояснити причини нашого звернення до громади – це просто увірвався терпець. Ну не можна спокійно спостерігати як розкрадаються мільйонами бюджетні кошти, вимагаються хабарі під виглядом благодійних внесків, за копійки продані десятки гектарів земель в оздоровчій зоні на березі моря чужим особам, але це копійки. Бюджетні «откати» голові вимірюються тисячами гривень та доларів…
Завдячуючи «сумлінній праці» голови ОСОБА_2 та його «енергійній команді», він на довгі роки позбавив нас, наших дітей, наших онуків хоч би коли-небудь отримати клапоть землі, щоб збудувати собі помешкання. Роздав, продав великі ділянки землі, такі як: озеро Устрічне (близько 600 гектарів), земельну ділянку за пансіонатом «Гілея» 3,8 га), яку встиг вже продати за 200 тис. доларів, земельна ділянка площею 3 га біля літнього ринку, і зараз вона виставляється на продаж, безпосередньо сам літній ринок (цей шмат наш голова залишив собі, щоб була забезпечена пенсія), близько 1,6 га, де влітку розміщений «Лунапарк», земельна ділянка 0,90 га поблизу пансіоната «Петровець», перечислювати земельні ділянки по 0,15 га на місці колишнього аеродрому вже не будимо, бо цей перелік можна продовжувати не на одну сторінку, бо земель нема вже і за межами Лазурного. Не лишилося жодної сотки вільної землі. Але апетит наших «любих друзів» не вщухає, бо «члени команди» ОСОБА_2 на чолі з ним, зазіхнули на святе – паркову зону біля Обеліску Слави та шкільний стадіон.
13 листопада 2009 року відбулося засідання сесії ради, на якому голова ОСОБА_2 виставив проект рішення і намагався разом зі своїми депутатами його затвердити за наступним текстом: «Надати земельні ділянки для будівництва житлових будинків біля Обеліску Слави на місці шкільного стадіону своєму синові ОСОБА_11, головному бухгалтеру селищної ради ОСОБА_12, директору КП ОСОБА_13, члену виконкому ОСОБА_14, підприємцю ОСОБА_15, керуючий відділенням Приватбанку ОСОБА_16.».
Але на цей раз реалізувати свій злочинний намір голові ОСОБА_2 не вдалося. Ми знаємо, що він на цьому не зупиниться. Вже йде опрацювання депутатів, які не погодилися на цей аморальний злочин.
В тому ж самому районі, біля Обеліску, особисто ОСОБА_2 дозволив встановити вагончик своєї тітки ОСОБА_17 не рахуючись ні з пам’яттю загиблих воїнів-земляків, які ратним подвигом завоювали право народжуватися таким горе-головам, які ігнорують закони України, порушують Конституційні права громадян, які живуть тільки по своїм надуманим законам, у яких в житті головним чином виступає не любов до своєї рідної землі і людей, не моральність чи сумління, а тільки одне – нажива.
Селищний голова ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_12 знайшли фірму в м.Кривий Ріг «Діабаз-КР» і без дозволу ради уклали з нею угоду та перерахували близько двох мільйонів гривень на реконструкцію та капітальний ремонт наступних об’єктів:
- реконструкція КНС на розі вулиць Металургів-Жовтнева – 328 тисяч гривень;
- реконструкція адмінбудівлі – 470 тисяч гривень;
- реконструкція поліклініки – 700 тисяч гривень;
- реконструкція огорожі кладовища – 299 тисяч гривень;
- реконструкція водно-каналізаційної та електричної мережі будинку культури – 100 тисяч гривень;
- реконструкція спортзалу – 150 тисяч гривень;
- будівництво дренажу під стадіон по міні-футболу – 190 тисяч гривень.
По даним фактам в березні 2009 року, за рішенням ради, була створена тимчасова депутатська комісія, яка виявила низьку якість будівельних робіт з б/у матеріалів, перелік робіт, які взагалі не виконувалися, а гроші були перераховані, численні приписки на суму близько 100000 грн. За результатами перевірки комісією було ініційовано звернення до Міністра внутрішніх справ, і після проведеної перевірки працівниками міліції викладені комісією факти, знайшли своє підтвердження. Матеріали справи передані до прокуратури.
Земельні ділянки для індивідуального будівництва виділяються з грубим порушенням черги, проте прибічники ОСОБА_2 отримали по декілька земельних ділянок без черги, також їх отримали і чужі, нікому невідомі особи, інформацію про яких ОСОБА_2 надавати депутатам ради категорично відмовляється.
Всі землі лазурного голови ОСОБА_2 роздав та продав. Невідомо, як надалі можна буде поповнювати бюджет селища, якщо все, що тільки можна розкрадено, за що в майбутньому буде існувати селище, після такого нахабного та цинічного правління, такого собі «царька» ОСОБА_2 невідомо».
Посилаючись на те, що розповсюджена відповідачами в листівках та в газеті «Чорноморець» інформація є недостовірною та порочить його честь, гідність і ділову репутацію, позивач просив суд зобов’язати редакцію інформаційно-публіцистичної газети «Чорноморець» опублікувати у місячній строк з дня вступу рішення суду в законну силу спростування наступного змісту: «Інформація, що міститься в «Зверненні депутатів Лазурненської селищної ради до громадян селища лазурне», яке було опубліковане в газеті «Чорноморець» від 20.11.2009 року №92 за підписами ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності і порочить честь, гідность і ділову репутацію селищного голови смт.Лазурне ОСОБА_2 та стягнути з відповідачів понесені ним витрати.
Рішенням від 20 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Суд визнав недостовірними і такими, що порочать гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 викладені відповідачами в публікації 20.11.2009 року інформаційно-публіцистичної газети Скадовського району «Чорноморець» за №92 «Звернення депутатів Лазурненської селищної ради до громадян селища Лазурне» відомості, а саме «Вважаємо за необхідне всім жителям Лазурного повідомити про тяжкі злочинні дії голови ОСОБА_2 та його прибічників-депутатів, які за надані ОСОБА_2 клапті землі продали свою совість та забули за ради чого їх люди вибрали на ці посади», «Але голова та його прихильники-депутати не прислухалися до нас, обманом та істерією приймали «потрібні» їм рішення, що само по собі не сумісно зі статусом голови та депутата.», «Бюджетні «откати» голові вимірюються тисячами гривень та доларів.», «Завдячуючи «сумлінній праці» голови ОСОБА_2 та його «енергійної команді», він на довгі роки позбавив нас, наших дітей, наших онуків хоч би коли-небудь отримати клапоть землі, щоб збудувати собі помешкання. Роздав, продав великі ділянки землі, такі як: озеро Устрічне (близько 600 гектарів), земельну ділянку за пансіонатом «Гілея» 0,8 га) яку встиг вже продати за 200 тисяч доларів, земельна ділянка площею 3 га біля літнього ринку, і зараз вона виставляється на продаж, безпосередньо сам літній ринок (цей шмат наш голова залишив собі, щоб була забезпечена пенсія), близько 1,6 га, де влітку був розміщений «Лунапарк», земельна ділянка 0,90 га поблизу пансіоната «Петровець», перечислювати земельні ділянки по 0,15 га на місце колишнього аеродрому вже не будемо, бо цей перелік можна продовжувати не на одну сторінку, бо земель нема вже і за межами Лазурного», «Але апетит наших «любих друзів» не вщухає, бо «члени команди» ОСОБА_2 на чолі з ним, зазіхнули на святе – паркову зону біля Обеліску Слави та шкільний стадіон», «В тому ж самому районі, біля Обеліску, особисто ОСОБА_2 дозволив встановити вагончик своєї тітки ОСОБА_18, не рахуючись ні з пам’яттю загиблих воїнів-земляків, які ратним подвигом завоювали право народжуватися таким горе-головам, які ігнорують закони України, порушують конституційні права громадян, які живуть тільки по своїм надуманим законам, у яких у житті головним чином виступає не любов до своєї рідної землі і людей, не моральність чи сумління, а тільки одне – нажива.», «Селищний голова ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_12 знайшли фірму у м.Кривий Ріг «Діабаз-КР» і без дозволу ради уклали з нею угоду та перерахували близько двох мільйонів гривень на реконструкцію та капітальний ремонт наступних об’єктів…», «Всі землі Лазурного голова ОСОБА_2 роздав та продав».
Зобов’язав редакцію інформаційно-публіцистичної газети «Чорноморець» протягом місяця після набрання рішення законної сили надрукувати спростування вищевказаної інформації, як такої, що є негативною та порочить гідність та ділову репутацію ОСОБА_2»
В решті вимог відмовив за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, хибно витлумачив норму матеріального права, та постановив незаконне рішення в межах його оскарження.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, і осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ряд фактів, наведених у розповсюджених відповідачами листівках під назвою «Звернення депутатів Лазурненської селищної ради до громадян селища Лазурне», яке було відтворене та надруковане в інформаційно-публіцистичній газеті Скадовського району «Чорноморець» 20 листопада 2009 року у №92, не відповідають дійсності і викладені в стилі, що принижує гідність та ділову репутацію позивача як голови відповідної селищної ради.
Факт розповсюдження цієї частково негативної інформації відповідачі визнали, однак за правилами ст.277 ЦК України останні не довели в суді протилежного, тому суд правильно визначив, що вказана ними та зазначена в резолютивній частині рішення інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_2 перед громадкістю з точки зору додержання законів та принципів людської моралі.
Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що позивач, обіймаючи публічну посаду та здійснюючи публічну владу на місцевому рівні, підлягає ретельному громадському контролю та може зазнати гострої депутатської критики, у тому числі у засобах масової інформації з приводу того, як він виконує свої посадові функції. Однак ця критична інформація не повинна порушувати презумпцію невинуватості.
Викладені відповідачами факти, які суд визнав недостовірною інформацією, свідчить про вчинення позивачем тяжких злочинів, що у визначеному законом порядку на час розгляду цієї справи не доведено. Така розповсюджена перед громадкістю інформація не може бути визнана оціночними судженнями чи допустимою критикою дій публічної особи, а тому тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Доводи ОСОБА_1 про неповноту з’ясування дійсних обставин справи, неправильну оцінку змісту публікації, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичних обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення в межах його оскарження відповідно до вимог ст.213 ЦПК України.
Апеляційна скарга не містить доводів та посилання на нові обставини і засоби доказування цих обставин, які б спростували висновки суду, а тому підлягає відхиленню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-38 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Згідно з оригіналом: М.Стародубець
от