Справа №22ц-7505,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Палькова В.М.
Категорія: 30 Доповідач – Стародубець М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця « 30 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Пузанової Л.В.
Суддів: Стародубця М.П.,
Фурман Т.Г.
при секретарі – Красношапка О.Ю.
з участю адвоката – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «13» вересня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Позивачі зазначали, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 яка з вини мешканця розташована поверхом вище квартири – відповідача у справі, неодноразово у 2009 році була залита.
Внаслідок цього просили суд стягнути з останнього на їх користь заподіяну їм матеріальну шкоду в розмірі 10000 грн., моральну 3000 грн. та понесені ними судові витрати.
Рішенням від 13 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 9709,80 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та 1500 грн. моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1500 грн. за проведення судової експертизи, 2000 грн., пов’язаних з наданням правової допомоги, і 97,02 грн. судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду частково змінити, зменшити суму матеріальної шкоди до 3000 грн., моральної до 500 грн. та відмовити у стягнені витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та безпідставно стягнув з нього значно завищені суми шкоди і витрати, пов’язані з наданням правової допомоги, розмір яких перевищує граничний розмір компенсації цих витрат, передбачений чинним законодавством.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять її відхилити, а рішення суду, як законне й обґрунтоване, залишити без змін.
Заслухавши доповідача, і осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачі мешкають в належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_1 яка у 2009 році була залита водою з розташованої поверхом вище квартири, про що обслуговуючим будинок комунальним підприємством «Таврійський» 11.08.2009 року був складений відповідний акт.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що залиття квартири сталося з вини власника розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4, тому правомірно дійшов висновку про відшкодування винною в цьому особою заподіяної позивачам шкоди.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду, вважає їх правильними та такими, що ґрунтуються на законі.
За висновками будівельно-технічної експертизи від 20.05.2010 року, яку суд поклав в основу рішення, розмір заподіяної матеріальної шкоди з урахуванням податку на додану вартість визначений в сумі 9785 грн.
Доказів, які б спростовували ці висновки чи викликали сумнів в їх правильності, відповідач не надав як в суду першої, так і апеляційної інстанції. Своє право щодо порушення питання про проведення додаткової чи повторної судової експертизи у визначеному процесуальним законом порядку своєчасно не реалізував.
В засіданні суду апеляційної інстанції позивачі також не довели, що відновлювальний ремонт в їх квартирі здійснено юридичною особою, витрати по проведенню якого обов’язково передбачають сплату замовником вказаного раніше податку, розмір якого визначений експертом в сумі 1631 грн., тому правових підстав для відшкодування його винною, у заподіянні шкоди особою, немає.
Вказана обставина є підставою для зміни рішення суду та зменшення розміру матеріальної шкоди на зазначену суму.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд додержав вимог ст. 23 ЦК України, врахував характер та обсяг душевних страждань позивачів, додержав при цьому вимоги розумності і справедливості.
За наслідками вирішення спору у справі суд підставно стягнув з протилежної сторони понесені позивачами судові витрати, у тому числі надання їм правової допомоги відповідно до умов договору від 09.09.2009 року, обсягу цієї допомоги, як на стадії досудової підготовки процесуальних та інших документів, так і часу представництва їх інтересів в суді до ухвалення рішення в справі.
Зазначені витрати підтверджені належними доказами, а їх розмір не перевищує граничний розмір, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року за №590 «Про граничні розміри компенсації втрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307-309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 13 вересня 2010 року частково змінити.
Зменшити стягнуту судом з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду з 9709,80 грн. до 8154 грн.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя: М.Стародубець
бт.