Справа № 2-4382/2010 рік

  РІШЕННЯ  

Іменем України  

23 грудня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми  в складі:

                         головуючого:  судді  Бурда Б.В.                                                              

при секретарі: Хілько Ю.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Гуртожитку ГУМВС України в Сумській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ї особи – ГУМВС України в Сумській області, Зарічний РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

 ВСТАНОВИВ:

      Позивач свої вимоги мотивує тим, що він є власником гуртожитку розташованого у АДРЕСА_1. На підставі ордеру у вказаний гуртовик у кімнату 305/1 були заселені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У 2005 році, з дозволу житлово-побутової комісії УМВС України в Сумській області, у вказаній кімнаті АДРЕСА_1 були також зареєстровані син ОСОБА_3 – ОСОБА_5 з сім’єю – дружиною ОСОБА_1 та сином ОСОБА_1 Відповідачі з часу реєстрації у гуртожитку не проживають без поважних причин. Реєстрація відповідачів у спірному житловому приміщенні перешкоджає позивачеві у  володінні та користуванні власністю. Інші особи зареєстровані у спірному житловому приміщенні знялися х реєстраційного одліку у зв’язку з отриманням іншого жила. Тому на підставі ст. 405 ЦК, ст. 71,72 ЖК України просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням у зв’язку з не проживанням без поважних причин понад встановлені строки.

     В судовому засіданні представник позивача, якій також за довіреністю представляє інтереси ГУМВС України в Сумській області та Зарічний РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області, позов підтримав у повному обсязі.  

     Відповідач та ії представник позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_1 та ії неповнолітній син постійно проживають у спірному житловому приміщенні та користується ним з 2005 року.  Декілька років потому, вони вимушені були проживати у іншому місці незначний проміжок часу у зв’язку з конфліктом між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пов’язаним з розірванням шлюбу. Зазначили, що відповідачі у продовж усього часу користувалися спірною житловою кімнатою, в якій у них знаходяться речі. ОСОБА_1 з травня 2010 року, після звільнення кімнати іншими особами, проводила оплату за користування гуртожитком. Тому вважають, що відсутні підстави для задоволення позову.  

     Представник Служби у справах дітей Сумської міської ради позов заперечила і пояснила, що у неповнолітнього ОСОБА_1 відсутнє інше житло у м. Суми.  Окрім того, ними здійснювалося обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_1 у встановлено факт його проживання у належним житлово-побутових умовах у гуртожитку по АДРЕСА_1.

        Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та перевіривши їх доказами наданими сторонами, вважає, що  у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом було встановлено, що відповідачі 23.12.2005.2005 року з дозволу житлово-побутової комісії УМВС України в Сумській області були зареєстровані у кімнаті АДРЕСА_1 в м. Суми. В яку відповідачі у подальшому вселилися. У вказаній кімнаті знаходяться речі відповідачів і вона є їх постійним місцем проживання з 16.06.2005 року і до цього часу.

Зазначені висновки суду підтверджуються корпією картки прописки форми А (а.с. 11-12), довідками виданими завідуючим гуртожитку 23.05.2006 року (а.с. 117), 29.01.2008 року (а.с. 48) та від 11.06.2010 року (а.с. 51) з яких вбачається, що ОСОБА_1 мешкає в гуртожитку ГУМВС України в Сумській області за адресою АДРЕСА_1 та не має заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Також факт постійного проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_6

Як вбачається з акту обстеження житлових умов неповнолітнього ОСОБА_1, останній проживає у гуртожитку кімнаті 305 по АДРЕСА_1, яка належним чином мебльована та створені належні умови для його проживання та навчання. (а.с. 75)

Надану позивачем в обґрунтування своїх вимог довідку від 26.04.2010 року видану завідуючим гуртожитку ГУМВС України в Сумській області про те, що відповідачі з 23.12.2005 рок не проживають у гуртожитку суд не може взяти до уваги, оскільки дана довідка суперечить іншим довідкам виданим цією же особою ОСОБА_1 та які наведені вище.  

З тих же підстав суд не може взяти до уваги пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні. Окрім того, дані свідки вказуючи на факт не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні пояснили, що періодично бачили відповідачів у гуртожитку.  

Відповідно до вимог ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує справи на засадах змагальності, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених позовних вимог, на підставі поданих ними доказів.

     В той же час, позивач не  надав суду належних доказів на підтвердження факт не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні понад строки визначені законом.  

     Правовідносини, що виникли між сторонами є житловими і врегульовані ст.  72 ЖК України.  

Таким чином, позивач не надав суду належних доказів на потвердження факту не проживання відповідачів без поважних причини у спірному житловому приміщенні понад строки встановлені законом, а тому в  задоволенні позову суд вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю вимог. .

Керуючись ст. ст.  72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

 ВИРІШИВ:

 Відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.  

                     Суддя