Справа № 1 – 348

2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року                               м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області – одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі – Пігаль О.В.

з участю прокурора – Барбашової О.В.

підсудного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

 В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 в приблизно о 18 годині 30 хвилин 23 червня 2010 року, на полі поблизу заводу РПЗ-43, що знаходиться неподалік смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, за допомогою мотопомп, з невстановленими особами, з метою добування корисних копалин загальнодержавного значення, в порушення встановленого законом порядку, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в порушення ст. 19 Кодексу України про надра, умисно, шляхом гідророзмиву ґрунту, видобув 92,22 г. дорогоцінного каміння – бурштину-сирцю вартістю 42,30 грн.

Підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та щиро розкаявся. В судовому засіданні пояснив, що він о 18 годині 30 хвилин 23 червня 2010 року, на полі поблизу заводу РПЗ-43, що знаходиться неподалік смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, за допомогою мотопомп, з невстановленими особами, з метою добування корисних копалин загальнодержавного значення, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, умисно, шляхом гідророзмиву ґрунту, видобув 92,22 г. дорогоцінного каміння – бурштину-сирцю. Бурштин-сирець добував у зв’язку з важким матеріальним становищем.

Інші докази стосовно фактичних обставин справи у судовому слідстві відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КК України не досліджувались, так як учасниками судового розгляду не оспорювалось, судом з’ясоване правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 “Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення” бурштин є корисною копалиною загальнодержавного значення.

Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” передбачає, що видобуток дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, провадиться суб'єктами господарювання на підставі ліцензій, одержаних у порядку, встановленому законодавством.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а його вина в скоєнні даного злочину повністю доведена добутими на досудовому слідстві та перевіреними у судовому слідстві доказами.

Суд враховує, що за місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризуються позитивно.

Як обставини, які пом’якшують покарання, суд приймає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, та вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, без ізоляції від суспільства у виді обмеження волі з застосуванням відповідно до ст. 75 КК України інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням.  

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що призначити міру покарання підсудному слід в межах санкції частини 2 статті 240 КК України, ближче до нижньої межі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

 З А С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.  

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік з випробуванням та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.

Речові докази по справі – 92,22 грм. бурштину–сирцю, як цінності, нажиті злочинним шляхом – передати в доход держави; дві мотопомпи з приладдям, два водозабірних шланги, два пожежних шланги, металеву каністру, лопату, дві металеві палиці, підхватку, як знаряддя злочину – конфіскувати. Речові докази – мотоцикл марки „Дніпро-11”, р.н. НОМЕР_1, мотоцикл марки „Дніпро-11”, р.н. НОМЕР_2 – долучити в якості речових доказів до виділеної в окреме провадження кримінальної справи № 18/193-10 Д.  

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 Суддя : підпис                                копія вірна

 Суддя Сарненського районного суду

 Рівненської області                                Довгий І.І.